Справа № 134/1697/14-к
Провадження №11-кп/801/1192/2019
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 жовтня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.08.2019, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_7 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,
Засуджений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вигода Біляєвського району, Одеської області, звернувся до суду першої інстанції з заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі, призначеного 05.05.2016 Крижопільським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України з врахуванням ч. 4 ст. 70 КК України.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.08.2019 відмовлено засудженому ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання з огляду на те, що ОСОБА_7 своєю поведінкою не довів виправлення.
Засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій висловлює незгоду з судовим рішенням, вважає, що став на шлях виправлення, працює, має батьків пенсійного віку, просить звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який заперечив проти задоволення скарги, перевіривши матеріали провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Приймаючи рішення про відмову в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_7 від відбування покарання, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що останній своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення. З такими висновками погоджується і апеляційний суд.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, вже звільнявся умовно-достроково від відбування призначеного покарання. Останній раз ОСОБА_7 засуджений 05.05.2016 Крижопільським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України з врахуванням ч. 4 ст. 70 КК України до п'яти років одного місяця позбавлення волі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2016 йому зараховано строк попереднього ув'язнення в розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі в період з 23.12.2015 по 30.03.2016.
Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26.09.2018, не відбута частина покарання замінена на більш м'яке обмеження волі. Зараховано в строк відбування покарання час слідування під вартою до виправного центру, а саме 3 місяці 18 днів.
Станом на 29.08.2019 ОСОБА_7 відбув 4 роки 3 місяці 3 дні призначеного судом покарання, що становить 2/3 частини призначеного строку покарання.
Під час розгляду клопотання судом враховано, що засуджений ОСОБА_7 прибув до виправного центру 14.01.2019 та був працевлаштований різноробочим на контрагентському об'єкті ТОВ "Вінницька птахофабрика" м. Ладижин, поставлені завдання виконує. За час відбування покарання намагається дотримуватись вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, за сумлінну поведінку та ставлення до праці заохочувався правами начальника установи, має подяки, але притягувався до дисциплінарної відповідальності за те, що допускав грубі порушення. Законні вимоги персоналу установи виконує, але під постійним контролем зі сторони працівників установи. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Духовне відродження». Вину в скоєному злочині визнає, розкаюється в скоєному діянні.
За період відбування покарання за сумлінну поведінку та ставлення до праці ОСОБА_7 має шість подяк та чотири стягнення за грубі порушення, а саме вживав спиртні напої, зберігав заборонені предмети, намагався пронести заборонену речовину, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Допущенні порушення характеризують його особу, як таку, що схильна до порушення умов відбування покарання.
Зваживши на усі зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_7 не підлягає умовно-достроковому звільненню від відбування покарання, оскільки не довів свого виправлення.
При вирішенні питання про застосування щодо особи умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, вирішальним фактором є не лише факт відбування ним встановленої частини покарання, а виправлення засудженого.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції законною та належним чином обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. 405, 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.08.2019, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_7 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом
Суддя