Справа № 127/20925/19
Провадження № 33/801/783/2019
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковбаса Ю. П.
Доповідач: Копаничук С. Г.
10 жовтня 2019 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лавренчук Андрій Сергійович, на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2019 року у справі про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності заст. 122-4, 124 КУпАП,
06.07.2019 року о 02 год. 00 хв. транспортний засіб марки «ВАЗ 21051», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в м. Вінниці по вул. Чехова, 35, виїжджаючи з другорядної дороги, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоду іншим учасникам руху, не надав перевагу в русі транспортному засобу марки «OPEL VECTRA» р., д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на головній дорозі, чим скоїв зіткнення з вище вказаним автомобілем, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками. За місцем події водій ОСОБА_1 не зупинився та залишив його, чим допустив порушення п. 10.1, 16.1 та 16.3, 2.10(а) Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 384,2 грн. на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на відсутність та недоведеність вини та необґрунтованість висновку суду, просив згадувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що він 06.07.2019 року о 02 год. 00 хв. автомобілем «ВАЗ 21051», д.н.з. НОМЕР_2 , не керував. Вказав, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджували б наявність вини у його діях, а визнаний судом належним доказом протокол про адміністративне правопорушення, він вважає неналежним, оскільки його складено з порушенням строків, передбачених ч.2 ст.254 КУпАП. Також зазначив, що реєстраційна картка на транспортний засіб не є підтвердженням його вини, оскільки згідно реєстраційної картки транспортного засобу його власником є ОСОБА_3 Вказав, що суд дійшов висновку про його перебування за кермом вказаного автомобіля лише на підставі показів іншого учасника ДТП та довідки патрульної поліції, з якої вбачається, що 06.06.2019 року ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, під час керування даним автомобілем.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи, докази і вимоги апеляційної скарги та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4, 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії БД №317479, серії БД №317478, повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції схемою місця ДТП, рапортом інспектора поліції, поясненнями потерпілого наданими в судовому засіданні, письмовими поясненнями учасників, які наявні в матеріалах справи, реєстраційною карткою ТЗ та іншими матеріалами наявними в справі про адміністративне правопорушення. При визначені міри покарання, судом першої інстанції враховано те, що ОСОБА_1 грубо порушено ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, а своїми діями останній наражав на небезпеку себе та інших громадян, зокрема, внаслідок вказаних дій було пошкоджено транспортний засіб, при цьому останній своєї вини не визнає, тому, враховуючи такі обставини справи, з метою попередження вчинення ОСОБА_1 грубих правопорушень в майбутньому. Відтак, суд застосував адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, з метою виховання ОСОБА_1 та недопущення нових порушень у майбутньому, оскільки застосування більш м'якого стягнення не досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.
Окрім того, в судовому засіданні апеляційного суду потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що він під час ДТП крізь вікно автомобіля «ВАЗ 21051», д.н.з НОМЕР_2 , бачив особу, що перебувала за кермом вказаного автомобіля. В подальшому, до нього зателефонував ОСОБА_1 та запропонував зустрітися. При зустрічі ОСОБА_2 впізнав у ОСОБА_1 водіяавтомобіля, що винен у ДТП.
Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що після вчинення ДТП автомобіль «ВАЗ 21051», д.н.з НОМЕР_2 , залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим працівниками поліції було проведено ряд розшукових дій, під час яких було встановлено, що даний автомобіль регулярно з'являвся в районі місця пригоди та перебуває у користуванні ОСОБА_1 16.07.2019 року ОСОБА_1 прибув до УПП у Вінницькій області ДПП та надав пояснення, що наявні у матеріалах справи, де зазначив, що вказаний автомобіль він продав невідомій особі без проведення переоформлення документів на автомобіль. Зазначив, що номер телефону особи, якій він продав автомобіль, він передасть працівникам поліції 17.07.2019 року, однак у зазначену дату до УПП у Вінницькій області так і не з'явився. Відтак, ОСОБА_1 факт продажу автомобілю не довів та не спростував тверджень працівників поліції про те, що саме він керував зазначеним автомобілем, у зв'язку з чим виявлення особи, яка вчинила правопорушення працівниками поліції здійснено саме 16.07.2019 року. Відтак, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення працівниками поліції було складено протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Окрім того, доводи апеляційної скарги про те, що довідка патрульної поліції про притягнення 06.06.2019 року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, під час керування даним автомобілем не може бути підтвердженням вчинення останнім ДТП 06.07.2019 року, є необґрунтованими та не спростовуються належними доводами та доказами. З пояснень, що були надані ОСОБА_1 вбачається, що вказаний автомобіль перебував у його користуванні але в подальшому був проданий без проведення переоформлення документів, однак жодним чином вказане останній не довів ні працівникам поліції, ні суду першої інстанції, ні під час перегляду справи в апеляційному порядку. Окрім того, в своїх поясненнях ОСОБА_1 вказує, що він телефонував і зустрічався з іншим учасником ДТП - ОСОБА_2 та пропонував відремонтувати його автомобіль, що свідчить про бажання ОСОБА_1 відшкодувати шкоду, завдану в наслідок ДТП та тим самим уникнути відповідальності за вчиненні правопорушення.
Інші обставини, на які посилається заявник, зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням і свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи не знайшли та висновків суду першої інстанції не спростовують.
При розгляді справи місцевий суд правильно встановив фактичні обставини справи, надав правову оцінку наявним в матеріалах справи і дослідженим у судовому засіданні доказам у відповідності з вимогами ст. 252 КУпАП та дійшов обґрунтованого висновку про визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП та накладення у зв?язку з цим адміністративного стягнення.
Апеляційний суд, погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм КУпАП, які б призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 124, 251, 268, 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лавренчук Андрій Сергійович, - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом
Суддя : Копаничук С.Г.