Ухвала від 16.10.2019 по справі 202/7100/18

Єдиний унікальний номер справи 202/7100/18

Провадження № 1-кп/185/780/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4

розглядаючи в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Павлоград Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017040010000319 від 10.10.2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369, ч.3 ст.357, ч.4 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369 КК України,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_10

захисників обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , -

ВСТАНОВИЛА:

15.10.2019 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області після скасування ухвали в апеляційній інстанції надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

15.10.2019 року ухвалою суду було призначено підготовче судове засідання, в яке викликані сторони кримінального провадження.

В підготовче судове засідання з'явились прокурор, захисники, обвинувачених доставлено конвоєм. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 року обраний запобіжний захід обвинуваченим у вигляді тримання під вартою продовжений до 18 жовтня 2019 року.

Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 днів у зв'язку з тим, що строк тримання його під вартою спливає 18 жовтня 2019 року, судовий розгляд ще не розпочато, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати:

- ОСОБА_7 обвинувачуються у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років,

-після відкриття усіх зібраних доказів, анкетних даних свідків, експертів, спеціалістів (їх місця проживання) існує висока вірогідність спроби обвинуваченого знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення встановлення обставин кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений може вплинути на свідків, які ще судом не допитані;

-під загрозою можливого покарання обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватись від суду;

-схильність обвинуваченого ОСОБА_7 до продовження злочинної діяльності.

Обвинувачений ОСОБА_7 безробітний, не має постійного джерела доходу, має батьків, проте тривалий час з ними не спілкується.

Інший більш м'який запобіжний захід обвинуваченому, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою.

Захисники та обвинувачені, кожний окремо, заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник ОСОБА_12 та обвинувачений ОСОБА_7 вважають можливим змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Захисник ОСОБА_15 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, жодних ризиків прокурором не доведено, за два роки сторона обвинувачення не змогла довести жодного ризику для продовження такого виключного заходу як тримання під вартою. У обвинуваченого є сім'я, дружина, на утриманні двоє непрацездатних батьків, які є інвалідами, що підтверджує про існування міцних соціальних зв'язків, всі свідки за кримінальним провадженням залегендовані особи або працівники поліції, у зв'язку з чим ніякого впливу на вказаних осіб з боку обвинуваченого ОСОБА_7 не може бути. Тому на теперішній час є всі підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт.

З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 жовтня 2019 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов'язаних з її внесенням обов'язків.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 закінчується 18.10.2019 року, однак, завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки в наступний час судом проводиться підготовче судове засідання.

Стаття 315 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

В підготовчому судовому засіданні від прокурора надійшло письмове клопотання про продовження обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Від захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , обвинуваченого ОСОБА_7 надійшли усні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 .

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою та домашній арешт.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На виконання вказаних вимог Закону колегією суддів встановлено, що ОСОБА_16 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, злочинів середньої тяжкості, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На думку колегії суддів це є підтвердженням наявності ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, для вирішення питання про продовження дії раніше обраного запобіжного заходу, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Після відкриття сторонами доказів, зокрема анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, враховуючи, що судовий розгляд за кримінальним провадженням ще не розпочато, існує велика ймовірності впливу та чинення тиску з боку обвинувачених на свідків, які ще судом не були допитані, тобто існування на даній стадії розгляду вказаного кримінального провадження ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України: знищення, схов або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даній стадії розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - не перестав бути актуальним, після відкриття стороною обвинувачення доказів вказаний ризик продовжує існувати.

Обвинувачений ОСОБА_7 одружений, не працює, обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинах, а також в участі в злочинній організації. Під впливом суворості покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини останнього, обвинувачений ОСОБА_7 , на думку колегії суддів, може переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати судовому розгляду вказаного вище кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, враховуючи стадію судового розгляду, коли свідки не допитані, докази сторонами кримінального провадження суду не надані та не досліджувалися, докази сторони провадження відкрили один одному, зокрема анкетні дані свідків, спеціалістів, експертів, суд приходить до висновку, що існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_7 впливу на свідків.

Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не втратив своєї актуальності.

Заявлені стороною захисту наявні міцні соціальні зв'язки, а саме наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 сім'ї та непрацездатних батьків, які потребують сторонньої допомоги, не були підтверджені будь-якими доказами.

Колегія суддів вважає, що оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, встановлені судом ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 315 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 днів - задовольнити.

В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну обраного йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 грудня 2019 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов'язаних з її внесенням обов'язків.

Строк дії ухвали - до 14 грудня 2019 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_7 , захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3