195/1696/19
1-кс/195/596/19
іменем України
16.10.2019 року смт.Томаківка Дніпропетровської області
Слідчий суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про арешт майна, по кримінальному провадженню №12019040590000379 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженого з повноважним прокурором, у якому просить накласти арешт на майно, вилучене 12.10.2019 під час огляду місця події, а саме:
- мопед марки Viper Active моделі ZS-50;
- молот ;
- металеві ломи (2 шт.);
- саморобний гайковий ключ;
- жилетка чоловіча синього кольору (розмір М; бренд ROADSIGN AUSTRALIA 1985);
- кофта чоловіча чорного кольору ( розмір М (46-48); бренд Jack Wolfskin);
- Кепка камуфляжного кольору.
Необхідність накладення арешту обґрунтовує тим, що слідчими відділенням Томаківського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040590000379 від 13.10.2019 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 12.10.2019 року близько в період часу з 13:00 годин по 15:00 годин невстановлена особа знаходячись поблизу Басанського кар'єру намагалась вчинити крадіжку металевих виробів належних АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат».
У зв'язку з тим, що дане кримінальне правопорушення було вчинено в умовах неочевидності та пов'язано з необхідністю невідкладного вжиття заходів пов'язаних із врятуванням майна, яке має доказове значення у кримінальному провадженні та може бути знищене учасником злочину для приховання своєї злочинної діяльності, з метою розкриття злочину по гарячих слідах, фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, збереження слідів кримінального правопорушення, слідчим СВ Томаківського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 згідно ст.ст. 233, 234, КПК України, у період з 17 годин до 48 годин по 19 годин 45 хвилин 12 жовтня 2019 року було проведено огляд місця події, в ході якого, було виявлено та вилучено:
1.Мопед марки Viper Active моделі ZS-50;
2.Молот;
3.Саморобний гайковий ключ;
4.Металеві ломи (2 шт.);
5.Жилетка чоловіча синього кольору (розмір М; бренд ROADSIGN AUSTRALIA 1985);
6.Кофта чоловіча чорного кольору ( розмір М (46-48); бренд Jack Wolfskin);
7.Кепка камуфляжного кольору.
Рішення про тимчасове вилучення слідів та предметів зазначених в п.1) - п.6) обґрунтовується тим, що відповідно до ст. 167 КПК України є достатньо підстав вважати, що вони використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину та зберегли на собі сліди злочину (п. 1 ч. 1 ст. 167 КПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Вищевказане майно, є об'єктами матеріального світу, що відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
13.10.2019 року слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами речей, вилучених 12.10.2019 року в ході огляду місця події.
Належне процесуальне вилучення слідів та предметів зазначених в п.1) - п.6) дозволить слідству провести відповідні експертизи та встановити інші докази.
У загальному підсумку, реалізація ризиків вказаних дій призведе до зміни слідової картини, яку зберігає на собі вищезазначене майно, визнане речовими доказами у провадженні, неможливості досягнення мети кримінального провадження в наступному.
Внаслідок вжиття такого заходу забезпечення буде досягнуто мети його застосування, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, що матимуть на меті ухилення від притягнення до визначеної законом відповідальності.
Правова підстава арешту майна (ч. 2 ст. 170 КПК України): збереження речових доказів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про арешт майна.
Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши прокурора, перевіривши матеріали досудового розслідування, доходжу висновку про необхідність накладення арешту на майно виходячи з наступних обставин справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону),- арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів вбачається, що 13.10.2019 р. слідчим СВ Томаківського ВП винесено постанову про залучення речових доказів (вищевказаних) до кримінального провадження.
Слідчий довів, що в даному випадку, підставами для залучення вказаного майна послугувало те, що арешт даних предметів, які є об'єктами матеріального світу, відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме могли бути знаряддям вчинення злочину, зберегти на собі його сліди, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів. Адже арешт майна, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, та процесуального статусу останнього.
Обставини встановлені під час досудового розслідування вказують на те, що існують підстави вважати, що незастосування заборони користування вказаним майном призведе до його приховування, пошкодження, псування, продовження використання їх у протиправний спосіб та неможливість іншими шляхами, окрім застосування арешту забезпечити незмінність слідової картини на них.
Внаслідок вжиття такого заходу забезпечення буде досягнута мета його застосування, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або ухилення від притягнення до визначеної законом відповідальності причетних до злочину осіб.
Таким чином слідчий довів, що майно, на яке просить накласти арешт відповідає критеріям наведеним у п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тому накладення арешту на безпосередній об'єкт злочину є доцільним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Томаківського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 12.10.2019 під час огляду місця події, а саме:
- мопед марки Viper Active моделі ZS-50;
- молот ;
- металеві ломи (2 шт.);
- саморобний гайковий ключ;
- жилетка чоловіча синього кольору (розмір М; бренд ROADSIGN AUSTRALIA 1985);
- кофта чоловіча чорного кольору ( розмір М (46-48); бренд Jack Wolfskin);
- Кепка камуфляжного кольору.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її винесення.
Суддя: ОСОБА_1
16.10.2019