Справа № 194/705/18
Провадження № 1-кп/194/14/19
16 жовтня 2019 року м. Тернівка Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 березня 2018 року за № 12018040400000177 у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянки України, татарки, розлученої, маючої на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , разом зі співмешканцем ОСОБА_5 , 28 березня 2018 року приблизно о 09:00 год. прийшли у гості до спільних знайомих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_3 , де всі пройшли до кухні та вживали спиртні напої. Цього ж дня, приблизно об 11:00 год., продовжуючи перебувати в кухні, під час вживання спиртних напоїв, на ґрунті особистих неприязних відносин, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відбулася словесна сварка, у ході якої ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень, взяла зі столу в кухні ніж та тримаючи його в правій руці, умисно нанесла не менш двох ударів ножем в ліву частину тулуба ОСОБА_5 , спричинивши останньому проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням товстого та тонкого кишечника, ускладнене перитонітом, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, та сліпе колото-різане поранення лівого передпліччя, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнала повністю, щиро розкаялась, неодноразово вибачившись перед потерпілим пояснила, що 28 березня 2018 року вона зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 приблизно о 9.00 год. прийшли у гості до своїх кумів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вона з кумою ОСОБА_8 пішли до магазину, а ОСОБА_5 та ОСОБА_7 залишилися вдома та вживали спиртні напої. Коли вони повернулись з магазину приблизно через хвилин 20, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вже випили майже пляшку самогону. Вона встигла випити приблизно чашку пива та у неї з ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, вона йому неодноразово казала, щоб йшов додому, а він почав чіплятися до неї, штовхати. Вона від образ, дістала зі столу ніж та нанесла потерпілому два удари, один - у живіт, другий - у ліву руку. Зауважила, що не хотіла його вбивати, висловила великий жаль з приводу скоєного та пояснила, що не хотіла, щоб так сталося. Після того, як вона зрозуміла, що вчинила злочин, спричинивши тілесні ушкодження ОСОБА_5 , відразу викликала зі свого телефону швидку допомогу. Поліцію викликала кума ОСОБА_8 , оскільки вже в неї був розряджений телефон. Вийшла з під'їзду та чекала на вулиці швидку та працівників поліції. Вона не збиралась тікати, спотворити або знищити речові докази або сліди злочину. Вона не приходила до лікарні, щоб відвідати свого співмешканця ОСОБА_5 оскільки відразу була затримана поліцією. Просила її клопотання щодо перекваліфікації злочину на ст. 123 КК України не брати до уваги, оскільки вину визнає повністю, щиро кається. Також просить суворо її не карати та прийняти до уваги, що в неї на утриманні є троє дітей, постійне місце проживання, те, що вона з місця скоєння злочину не зникла, викликала відразу швидку допомогу, співпрацювала зі слідством, а також її бажання стати на шлях виправлення.
Винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй діянні, а саме: в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , знайшла своє підтвердження і підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що він з обвинуваченою 28 березня 2018 року приблизно о 10.00 або об 11.00 годині були в гостях у кумів Знайдюків, де розпивали спиртні напої. В квартирі було четверо дорослих та двоє дітей. В який то час він з обвинуваченою залишився на одинці в кухні, де вона почала кидатися на нього, схопила ніж та ударила їм в живіт. Потім на кухню зайшли ОСОБА_9 , та він попросив викликати швидку допомогу. Після чого викликали швидку допомогу та його забрали у лікарню. Він не знає чому обвинувачена так вчинила. Вона намагалася декілька разів вдарити його ножем, але він зміг ухилитися від декілька ударів, поки вона не попала в живіт. Взагалі обвинувачена нанесла йому два удари ножем, в ліву руку та живіт. Матеріальних претензій до обвинуваченої не має, цивільний позов пред'являти не буде, але просив суворо її покарати та призначити обвинуваченій законне покарання пов'язане з позбавленням волі.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він являється кумом обвинуваченої. В березні 2018 року він відпочивав з потерпілим всю ніч, потім під ранок зустріли обвинувачену, він запропонував їй піти до них в гості, вони всі пішли до нього до дому пити спиртні напої. Дома були його дружина та його діти. Вони розпивали спиртні напої на кухні, обвинувачена почала сваритися з потерпілим, почався конфлікт, тобто словесна сварка, потерпілий неодноразово казав обвинуваченій, щоб вона заспокоїлась, але обвинувачена продовжувала сваритися. Потім він вийшов з кухні, щоб відвести дітей до іншої кімнати. Коли повернувся, то потерпілий сказав, що ОСОБА_10 вдарила його ножем. Як стався удар ножем він не бачив. В кухні з ними була його дружина ОСОБА_8 , яка все бачила. В той день вони випили по пляшці пива та 0,5 л самогону. Він не чув, щоб обвинувачена раніше сварилася з потерпілим. Після скоєного, вони викликали поліцію та медичну допомогу. У потерпілого поранення були у живіт та на руці. Обвинувачена в день скоєного була п'яна та неадекватна.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є кумою ОСОБА_3 28 березня 2018 року десь з 8.00 - 9.00 години ранку в неї вдома відбулася сварка між потерпілим та обвинуваченою. Вона з обвинуваченою ходили до магазину, вони з нею пили пиво. ОСОБА_3 просила потерпілого йти додому до дітей, але він не хотів. Вона не бачила, як ОСОБА_3 наносила тілесні ушкодження, оскільки була в коридорі, а її чоловік в туалеті, коли зайшли до кухні, то побачили кров у потерпілого та кухонний ніж в крові. У потерпілого були ушкодження в лівій частині тіла. Швидку допомогу викликала обвинувачена. В руках обвинуваченої вона ножа не бачила, але чула з коридору, що потерпілий казав, що ОСОБА_3 його вдарила ножем. Вона бачила, що в цей день потерпілий схопив обвинувачену за шию та притулив до стінки, але тілесних ушкоджень на ній не було. Обвинувачена часто ходила в синцях, які наносив їй потерпілий. В момент конфлікту, коли її не було на кухні, обвинувачена не зверталася до них за допомогою. Їй відомо, що раніше потерпілий дуже ображав обвинувачену та постійно її бив, а вона його постійного виганяла з дому, оскільки він не працював та грошей додому не приносив, раніше вживав наркотичні засоби.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що вона працює головним спеціалістом служби у справах дітей виконавчого комітету Тернівської міської ради. До служби у справах дітей надходили скарги з приводу того що обвинувачена зловживає спиртними напоями. Вони з працівником поліції виходили на адресу ОСОБА_3 , в квартирі було придбано, була бабуся та ОСОБА_3 , яка була в тверезому стані. За результатами перевірки було складено висновок, що стан умов проживання дітей задовільний. Крім того, була скарга від потерпілого з приводу того, що обвинувачена не дає йому зустрічатися з дітьми. Підстав для обрання даної родини на облік у служби не має.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачена його сусідка, ні чого поганого про неї сказати не може, охарактеризував її як добру та виховану людину. Працівникам поліції він повідомляв, що обвинувачена лаялась на своїх дітей. З потерпілим разом вона проживає приблизно 2 роки, вона буває запальна, може лаятися нецензурною лайкою, але відразу заспокоюється. Сварок між потерпілим та нею він не бачив та не чув.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні відмовилася давати покази на підставі ст. 63 Конституції України, оскільки обвинувачена являється її близьким родичем.
Свідок ОСОБА_14 (мати обвинуваченої) відповідно до актового запису про смерть № 313 від 28 вересня 2018 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 246).
Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами:
- протоколом огляду місця події від 28 березня 2018 року та фототаблицею з DVD-R диском до нього, згідно якого предметом огляду є кв. АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_7 . Огляд проведено у присутності власника та двох понятих. Оглядом встановлено, що на кухні на столі лежав кухонний ніж, довжиною 22 см, ручка - 10 см, лезо - 12 см, з наявними слідами рідини бурого кольору. При вході в кухню лежали два полотенця із плямами речовини бурого кольору. В ході огляду були зроблені змиви з поверхні шпалерів, із слідами речовини бурого кольору, які опечатані в спецпакет № 0017751, змиви з паласу речовини бурого кольору, які опечатані в спецпакет № 0018142, контрольний змив (чистий фрагмент бинту), який опечатаний в спецпакет № 0018143. Крім того, були вилучені: кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору; 2 змиви з слідами речовини бурого кольору, контрольний змив, 6 слідів пальців рук (т. 2 а.с. 11-16); оглянутий в судовому засідання диск з відеозаписом, також підтверджує обставини, викладені в протоколі огляду місця події та на фото №9 фототаблиці, а саме: на ньому видно, що на кухні на столі лежав кухонний ніж з наявними слідами рідини бурого кольору;
- протоколом огляду предмету від 28 березня 2018 року та фототаблицею до нього, згідно якого предметом огляду є футболка рожевого кольору, на якій виявлені на лицьовій частині з лівого боку ближче до нижньої частини наявні механічні ушкодження у вигляді прорізу розміром до 4 см зі слідами бурого кольору. Під час огляду вилучена футболка (т. 2 а.с. 30-32);
- протоколом освідування особи від 28 березня 2018 року, який проводився в присутності захисника ОСОБА_15 , де встановлено, що на ОСОБА_3 видимих тілесних ушкоджень не виявлено, скарг на стан здоров'я не має (т. 2 а.с. 62-64);
- висновком судової трасологічної експертизи № 20/4.6/220 від 11 квітня 2018 року (т. 2 а.с. 100-112), у відповідності до якого сліди пальців рук розмірами 22х12 мм, 26х12 мм, 25х12 мм, які вилучені 28 березня 2018 року, в ході огляду кв. АДРЕСА_4 , залишені відповідно, безіменним пальцем лівої руки, великим та вказівним пальцями правої руки особи, дактилокарта, якої заповнена на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- висновком судової медичної експертизи (імунологія) № 496 від 12 квітня 2018 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_5 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (т. 2 а.с. 162-163);
- висновком судової медичної експертизи (імунологія) № 497 від 12 квітня 2018 року, згідно якого кров підозрюваної ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т. 2 а.с. 165-166);
- висновком судової медичної експертизи (імунологія) № 498 від 19 квітня 2018 року, згідно якого враховуючи результати серологічного дослідження слідів крові на светрі (об'єктів №№ 11, 12) і слідів крові на штанях ОСОБА_3 (об'єктів №№ 13-15) та групову власність крові ОСОБА_5 , не виключна можливість походження крові у зазначених об'єктів від нього, оскільки виявлені антигени власності його груповій характеристиці крові. Враховуючи результати серологічного дослідження одного сліду на штанах ОСОБА_3 (об'єкт № 18) та групову властивість крові ОСОБА_3 не виключна можливість походження крові у зазначеному об'єктів від неї, оскільки один із виявлених антигенів, тобто антиген Н властивий її груповій характеристиці крові (т. 2 а.с. 168-173);
- висновком судової медичної експертизи (цитологія) № 457 від 05 травня 2018 року, згідно якого можливо висловитися, що кров в слідах на клинку ножа (об'єкт № 1) могла походити від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н, можливо і від потерпілого ОСОБА_5 , беручи до уваги групову характеристику його крові (т. 2 а.с. 174-177);
Характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_5 , а також механізм їх утворення підтверджуються висновком судової медичної експертизи № 83 від 07 травня 2018 року, згідно якого ОСОБА_5 було нанесено проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженнями товстого та тонкого кишечника, ускладнене перитонітом (запаленням очеревини), а також різана рана середньої третини лівого передпліччя. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженнями товстого та тонкого кишечника, ускладнене перитонітом за своїм характером відноситься до тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення. Сліпе колото-різане поранення лівого передпліччя за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень. Час спричинення тілесних ушкоджень може відповідати терміну 28 березня 2018 року (т. 2 а.с. 178-179).
Судом встановлено, що показання потерпілого ОСОБА_5 про те, що обвинувачена ОСОБА_3 умисно заподіяла йому тілесні ушкодження, узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз, а також з показами самої обвинуваченої.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
За таких обставин, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що досліджені судом безпосередньо докази винуватості ОСОБА_3 є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, докази винуватості є такими, що отримані в порядку встановленому Конституцією України та КПК України.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 доведена, її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила злочин, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким, в силу ст. 89 КК України не судима, за місцем реєстрації та проживання характеризується посередньо, громадський порядок не порушує, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утримані має трьох дітей: 2008, 2013 та 2016 років народження, умови проживання обвинуваченої з дітьми, згідно акту обстеження умов проживання від 04 січня 2018 року - задовільні (т. 2 а.с. 77), позитивно характеризується завідуючим КЗ «Дошкільний навчальний заклад Ясла-садок № 8 «Руковичка», де виховується дитина ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 214).
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, невідкладене вжиття заходів щодо виклику медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З досудової доповіді про обвинувачену ОСОБА_3 , підготовленої 18 червня 2018 року Павлоградським міськрайонним відділом філії Державної Установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Державна Установа «Центр пробації» Міністерства юстиції України, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, розлучена, має на утриманні трьох дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, вчинила злочин в стані алкогольного сп'яніння. Факторами, які підвищують ризик вчинення повторного правопорушення є вживання алкогольних напоїв та відсутність офіційного місця роботи. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення - високий, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб - високий. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно ст. 65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Судом враховано, що ОСОБА_3 вчинила, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тяжкий злочин, яким посягнула на здоров'я потерпілого.
Суд вважає, що враховуючи обставини справи, наслідки злочину для потерпілого, виправлення обвинуваченої можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та покарання, призначене із застосуванням ст. 75 КК України, не буде справедливим й не відповідатиме його меті - виправленню та попередженню вчинення нових злочинів.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає за потрібне призначити ОСОБА_3 покарання виключно в умовах ізоляції від суспільства, що відповідатиме її особі та сприятиме виправленню.
Разом із цим, при визначенні розміру покарання, суд вважає можливим вийти за межі санкції ч. 1 ст. 121 КК України. Так, згідно з вимогами ст. 69 КК України, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини КК України за цей злочин.
На підставі ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченої, а саме те, те, що вона в силу ст. 89 КК України не судима, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, те, що обвинувачена свою вину визнала в повному обсязі, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, відразу після вчинення злочину вжила заходів щодо виклику медичної допомоги потерпілому, не вчинила дії, направлені на уникнення від кримінальної відповідальності, вибачилась перед потерпілим, має на утриманні трьох малолітніх дітей, позитивну характеристику з дошкільного навчального закладу, задовільні умови проживання, відсутність перебування обвинуваченої на спеціальних обліках, що істотно знижують суспільну небезпечність вчиненого злочину, а також враховуючи думку потерпілого, який матеріальних претензій до обвинуваченої не має, та який просив призначити суворе покарання, пов'язане з позбавленням волі, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання за пред'явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк, із застосуванням положень ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цієї статті, оскільки саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення неї нових злочинів.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Раніше обраний запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 залишити - тримання під вартою.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.
Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавленні волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишити тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 28 березня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь держави - УК у Шевченківському районі м. Дніпра/24060300 (р/р 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989274) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судової трасологічної експертиз № 20/4.6/220 від 11 квітня 2018 року, грошові кошти у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню:
- два змиви зі слідами речовини бурого кольору, контрольний змив, кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, вилучені в ході огляду місця події 28 березня 2018 року; два зразки крові, вилучені у потерпілого ОСОБА_5 , зразок крові, вилучений у ОСОБА_3 , залишки змивів з об'єктів №№ 1,2 та витяжка з об'єктів № 1, зроблені в ході виконання експертизи № 457 від 05 травня 2018 року; які зберігаються в камері схову Тернівського відділення поліції ПВП ГУНП у Дніпропетровській області (квитанції № 154457 від 14 травня 2018 року) після набрання вироком законної сили - знищити.
- жіночу водолазку, джинсові штани, рукавиці без пальців, вилучені в ході затримання ОСОБА_3 , які зберігаються в камері схову Тернівського відділення поліції ПВП ГУНП у Дніпропетровській області (квитанції № 154457 від 14 травня 2018 року) після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_3 , у разі відмови - знищити;
- футболку рожевого кольору зі слідами речовини бурого кольору, вилучену у потерпілого ОСОБА_5 , яка зберігаються в камері схову Тернівського відділення поліції ПВП ГУНП у Дніпропетровській області (квитанції № 154457 від 14 травня 2018 року) після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_5 , у разі відмови - знищити;
- 6 слідів пальців рук, вилучені в ході огляду місця події 28 березня 2018 року, разом з дактилокартами до висновку експерта № 20/4.6/220 від 11 квітня 2018 року; DVD диск з відеозаписом огляду місця події 28 березня 2018 року, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1