Справа № 191/3001/19
Провадження № 3/191/870/19
16 жовтня 2019 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко Г.В. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції відносно: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Ай Пі Джі Трейдінг», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.121 КУпАП України, -
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 142146, від 13.07.2019 року, водій ОСОБА_1 13.07.2019 року о 15 год. 45 хв., в м. Лисичанськ по вул. Попова керуючи транспортним засобом «Богдан DF-25» д.н.з. НОМЕР_1 у якого на вітровому склі були тріщини в зоні роботи склоочисників, чим порушив ДСТУ 3649:2010/, будучи притягнутим 14.03.2019 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 31.1 Правил дорожнього руху України та вчинив повторно протягом року адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП..
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 , адвокат Душацький С.С. заперечував щодо обставин зазначених в протоколі. Зазначив, що 14.03.2019 року відносно ОСОБА_1 була складена постанова за аналогічне інкриміноване правопорушення. Після цієї подій 22.03.2019 він замінив скло на нове на якому зазначені пошкодження були відсутні, але не зважаючи на це, інспектор поліції не врахував його пояснення та пояснення свідка в особі інспектора Клевець О.Г., стосовно того, що тріщина знаходиться поза зоною роботи склоочисників і виникла в результаті попадання в скло твердого предмета незадовго до зупинення ними транспортного засобу, та все ж склав протокол. Просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення.
ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що справа підлягає закриттю провадженням у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом .
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно до вимог ст.245 КпАП України, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Суб'єктом адміністративного правопорушення визнається особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння і здатне нести адміністративну відповідальність (володіє адміністративні деліктоздатністю).
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 255 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно зі ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені ч.4 ст. 121 цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Частиною 4 ст.121 КУпАП України передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, а саме керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 31.1. ПДР України, затверджених Постановою КМУ 10.10.2001 року №1306, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно з п.1 Розділу 4 Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 26.07.2013 року №550, перевізник допускає КТЗ до руху згідно з вимогами його експлуатаційної документації, ІЗВ, законодавства, зокрема цих Правил.
Відповідно до п.п. 1.1 ДСТУ 3649:2010 Національного стандарту України «Колісні транспортні засоби, вимоги щодо безпечності технічного стану та методики контролювання», цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Згідно з п.6.8.5. цього Стандарту на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Пункт 31.1 ПДР України вказує лише на те, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації і не несе прямої заборони на експлуатацію транспортних засобів. Конкретні випадки заборони експлуатації транспортних засобів наведені у п.31.2-31.4 ПДР України.
Жоден із підпунктів розділу 31 ПДР України не забороняє експлуатацію транспортного засобу з тріщиною на вітровому склі в зоні дії склоочисника, оскільки з пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності вбачається, що тріщина з'явилася в результаті попадання в скло твердого предмета незадовго до зупинення працівниками поліції транспортного засобу.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Також працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 п. 31.1, п. 31.4.7 ПДР України.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення особи, в тому числі і щодо вчинення адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 274 КУпАП визначено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до положень якої, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінивши всі наявні докази, всебічно, об'єктивно та в повному обсязі дослідивши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд встановив відсутність події і складу адміністративного правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 , а тому справа підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 247,248 КУпАП України,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Г. В. Бондаренко