Справа № 206/3779/19
Провадження № 2/206/1369/19
16.10.2019 Самарський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі судді Маштака К.С.,
секретаря судового засідання Стахів О.О.
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту незаконної відсутності негайного звільнення позивача відповідачем та стягнення з відповідача на користь позивача немайнової шкоди,
В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту незаконної відсутності негайного звільнення позивача відповідачем та стягнення з відповідача на користь позивача немайнової шкоди.
15.10.2019 за допомогою електронної форми звернення громадян позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про відвід судді Маштаку К.С., на розгляді якого перебуває вказана цивільна справа. В обґрунтування поданої заяви, позивачем було зазначено, що у справі № 206/3779/19 суддя Маштак К.С. встановив, що він є ображеним на позивача за правдиві висловлювання стосовно якості ухвали цього судді про залишення без розгляду позовної заяви в цій справі. При цьому правомірність слів позивача встановлена постановою Дніпровського апеляційного суду про скасування ухвали про повернення позовної заяви й за ст. 82 ЦПК України не підлягає новому доказуванню. З підстави необ'єктивності та пристрасності судді Маштак, його небезсторонності, завідомо незаконного затягування розгляду справи, позивач заявив відвід судді Маштак від участі у справі № 206/3779/19.
Згідно ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Дослідивши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід на предмет відповідності її обставинам, зазначеним у заяві, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, підставами для відводу судді, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК Українипередбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші (не передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України) обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Вирішуючи по суті заяву про відвід судді, судом встановлено таке.
08.07.2019 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту незаконної відсутності негайного звільнення позивача відповідачем та стягнення з відповідача на користь позивача немайнової шкоди.
Ухвалою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштака К.С. від 12.07.2019 вказана позовна заява була залишена без руху з огляду на невідповідність позовної заяви вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
У зв'язку із не усуненням недоліків, визначених ухвалою судді від 12.07.2019, позовну заяву 31.07.2019 було повернуто позивачу.
24.09.2019 ухвалу судді від 31.07.2019, якою позивачу було повернуто позовну заяву було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
30.09.2019 на адресу суду надійшли матеріали вказаної вище позовної заяви разом з постановою апеляційного суду.
Того ж дня ухвалою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
У пунктах 28-32 рішення у справі «Газета «Україна - центр» проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. Аналогічна позиція висловлена ЄСПЛ й у пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України».
При цьому щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Таким чином, і діючий ЦПК України, і позиція Європейського суду з прав людини встановлюють обов'язковість доведення необ'єктивності чи упередженості судді при вирішенні питання про відвід.
Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт особистої зацікавленості судді, упередженості, у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.
Суд звертає увагу, що ст. ст. 76 та 81 ЦПК України передбачено, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, позивачем не зазначено обставин, які б свідчили про порушення об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв, не спростовано презумпцію безсторонності суду. Подана заява про відвід судді не містить посилань на конкретні факти, що можуть викликати легітимні сумніви в неупередженості суду. Доводи заявника щодо необ'єктивності не ґрунтуються на вимогах Закону та є суб'єктивною думкою особи, яка заявляє відвід.
Окрім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя у справі на засадах верховенства права, забезпечуючи кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як позивачу так і відповідачу під час розгляду судом даної цивільної справи судом гарантовано захист їх прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону, на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Здійснюючи правосуддя, своєчасно, справедливо та безсторонньо суддя Маштак К.С. розглядає судову справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, з дотриманням правил суддівської етики, виявляючи повагу до учасників процесу, додержуючись присяги судді.
Суд звертає увагу, що ним по даній цивільній справі не приймалося рішення про залишення позовної заяви без розгляду, як зазначає позивач у своїй заяві про відвід судді. 31.07.2019 у справі № 206/3773/19 суддя Маштак К.С. постановив ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту незаконної відсутності негайного звільнення позивача відповідачем та стягнення з відповідача на користь позивача немайнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Так, суддею при постановлені ухвали від 31.07.2019 в описовій частині було викладено суть заяви позивача ОСОБА_1 від 26.07.2019 та обставини встановлені судом. В мотивувальній частині ухвали суддею були викладені мотиви, з яких суд дійшов відповідного висновку, зазначені норми права, практику Верховного суду та Європейського суду з прав людини, якими суд керувався, постановляючи дану ухвалу.
Частиною 4 статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З приводу посилань позивача щодо незаконного затягування розгляду справи, то суддя, враховуючи основі засади цивільного судочинства, в тому числі розумність строків розгляду справи судом, керується виключно законом та ухвалює рішення в межах строків, визначених національним та міжнародним законодавством, не порушуючи, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Дослідивши заяву про відвід та матеріали справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, в зв'язку з чим суд передає заяву про відвід судді до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України, який буде розглядати цю заяву про відвід. До вирішення питання про відвід судді суд зупиняє провадження в даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, -
Визнати заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід судді Маштаку К.С. по цивільній справі № 206/3779/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту незаконної відсутності негайного звільнення позивача відповідачем та стягнення з відповідача на користь позивача немайнової шкоди - необґрунтованим.
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту незаконної відсутності негайного звільнення позивача відповідачем та стягнення з відповідача на користь позивача немайнової шкоди, до вирішення питання про відвід судді.
Передати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі № 206/3779/19до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України, який буде розглядати заяву про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в частині зупинення провадження в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Маштак