Справа № 182/3510/19
Провадження № 2/0182/2180/2019
Іменем України
16.10.2019 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді Рунчевої О. В.
при секретарі - Нагаєвої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є законними представниками, що діють в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Виконкому Нікопольської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є законними представниками, що діють в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Служба у справах дітей Виконкому Нікопольської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 12 липня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округуМігуновим С.О. за реєстровим № 1007, належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У зазначеному житловому будинку разом з позивачем зареєстровані її син ОСОБА_2 зі своєю дружиною ОСОБА_3 та їх діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачі разом з дітьми у вересні 2012 року добровільно переїхали та проживають за адресою: АДРЕСА_2 та з того часу не проживають в належному позивачу житловому будинку, не приймають участі в утриманні будинку та жодних їх особистих речей в будинку немає.
Позивач неодноразово зверталася до відповідачів з приводу зняття їх з реєстраційного обліку, однак це позитивного результату не надало.
Наявність реєстрації постійного місця проживання відповідачів в належному позивачу будинку створює їй перешкоди у здійсненні права користування та розпорядженням своїм майном, оскільки вона вимушена сплачувати за неї деякі комунальні послуги, що суперечить її інтересам.
Враховуючі те, що відповідачі з 2012 року не проживають у спірній житловому будинку,а вирішити спір у позасудовому порядку не має можливості, оскільки відповідачі добровільно не бажають знятися з реєстраційного обліку за вказаною адресою, тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим будинком з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 16 вересня 2019 року відкрито провадження по даній справі та у відповідності до ч. 1 ст. 274 ЦПК України вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.37,38).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з позовом ознайомлені, 02 липня 2019 року від них на адресу суду надійшла заява в якій вони просили справу за позовом ОСОБА_1 про визнання їх та їх неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування житловим приміщенням слухати за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують (а.с.28-32).
Третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про розгляд даної справи повідомлялися. Жодних заяв або клопотань від них до суду не надходило.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном за власним розсудом.
Частиною 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 Цивільного Кодексу України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному власником.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, член сім'ї наймача може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, з підстав відсутності понад один рік у цьому жилому приміщенні, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 12 липня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О. за реєстровим № 1007, належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-8).
На даний час разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані її син ОСОБА_2 зі своєю дружиною ОСОБА_3 та їх діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначені обставини підтверджуються відповідними записами в домовій книзі, а також довідкою квартального комітету № 1 від 23 травня 2019 року (а.с.13-15,18).
З 2012 року відповідачі усією сім'єю добровільно виїхали із спірного житлового будинку та з того часу в ньому не проживають, не приймають участі в утриманні будинку та будь-яких їх особистих речей в будинку немає.
Дані обставини підтверджуються Актом квартального комітету № 1 від 23 травня 2019 року (а.с.16).
Крім того, з позовної заяви вбачається, що на даний час відповідачі ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_3 та їх неповнолітні діти проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана адреса була також зазначена відповідачами в їх заяві про слухання справи без їх участі.
Враховуючи те, що відповідачі та їх неповнолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2012 року не проживають у спірному житловому будинку,суд приходить висновку, що відповідачі, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх, відповідно до вимог ст. 405 ЦПК України втратили право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Також при вирішенні питання про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, суд приймає до уваги їх особисту згоду (а.с.28).
За таких обставин, суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12,13,18,76,81,89,141,218,263-265,280 ЦПК України, ст. ст. 317,319,405 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такими, що втратили право користування житловим будинком з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, що відповідає ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набув чинності 15 грудня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: О. В. Рунчева