Справа № 202/7974/17
провадж. 2/0202/153/2019
Іменем України
15 жовтня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді - Бєльченко Л.А
при секретарі- Розсоха І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , треті особи- Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Управління служби у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі ради, про визнання права на спадкування шляхом зміни черговості та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Звернувшись до суду з цим позовом до відповідача, ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_4 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді : квартири АДРЕСА_1 і 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 . Заповіту на випадок смерті ОСОБА_4 не залишила. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом на час смерті ОСОБА_4 залишився її син ОСОБА_5 , який не встиг прийняти спадщину після смерті матері, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У встановлений законом строк до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулася вона, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка є онукою померлої. Постановою державного нотаріуса Першої дніпровської державної нотаріальної контори Білецькою В.І. їй, позивачеві, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки є спадкоємець за законом першої черги.
Також позивач зазначила, що син спадкодавця ОСОБА_5 за час життя зловживав спиртними напоями і наркотичними засобами, знущався над матір'ю, заподіював їй тілесні ушкодження; не піклувався про неї, матеріально не допомагав; за насильство в сім'ї притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КпПУ. ОСОБА_5 ніде не працював, брав участь у складі Збройних сил України у антитерористичній операції на території Донецької і Луганської областей, але через негативну поведінку був звільнений. Через те, що ОСОБА_5 майже всю пенсію забирав у своєї матері ОСОБА_4 , єдиним джерелом існування останньої була допомога з її, позивача, сторони. Зокрема, вона оплачувала комунальні послуги у обох квартирах ОСОБА_4 , піклувалася про неї, придбувала ліки, продукти харчування та інші необхідні речі. В той час як ОСОБА_4 у зв'язку з похилим віком і через поганий стан здоров'я, зумовлений тяжкими хворобами, фізично і матеріально забезпечити себе не могла і потребувала стороннього догляду, піклування і допомоги, Фіофілактова ОСОБА_6 і її мати ОСОБА_7 за життя ОСОБА_4 також як і ОСОБА_5 не переймалися її долею, не виконували своїх обов'язків щодо неї, навіть не були присутні на похоронах померлої. Єдиним хто надавав допомогу ОСОБА_4 , піклувався про неї, матеріально забезпечував, була вона, рідна сестра, позивач у справі. Тому, посилаючись на положення ст. 1259 ч.2 ЦК України, просила суд шляхом зміни черговості одержання права на спадкування з другої черги на першу чергу, визнати за нею право на спадкування після смерті померлої ОСОБА_4 на рівні спадкоємця першої черги за законом і визнати за нею право власності на 1/ 2 частину квартири АДРЕСА_1 і 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 , що залишилися після смерті спадкодавця.
Представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги в судовому засіданні підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача, адвокат Гонцова Є.Д., яка діє за дорученням законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , заперечуючи проти позову, зазначила, що після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем за законом першої черги є онука ОСОБА_2 , оскільки її батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Представник відповідача зазначила, що підстави відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України, за яких позивач може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцем ОСОБА_2 , відсутні. Так, до моменту своєї смерті ОСОБА_4 не була в безпорадному стані, не мала каліцтва та не мала тяжких хвороб, через які вона б потребувала стороннього догляду. ОСОБА_4 самостійно готувала собі їжу, виходила на вулицю, вела звичайний спосіб життя. Позивач не могла утримувати ОСОБА_4 , т. я. сама була пенсіонеркою. Просила відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю і недоведеністю.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Управління служби у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_9 позовні вимоги ОСОБА_1 не підтримала, указавши, що ОСОБА_2 , 2002 року народження і її сестра перебували на обліку в Управлінні служби у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі ради як діти, які опинилися в складних життєвих умовах. Вона, представник, особисто була знайома з ОСОБА_4 і її сином. ОСОБА_4 піклувалася про своїх внуків, ніколи не скаржилася на ОСОБА_6 , остання навідувала бабусю, в них були хороші стосунки.
Представник третьої особи - Першої Дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляду справи без участі їх представника ( а.с.200).
З'ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Під час розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 і 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ( а.с.13,14,16,43). На момент смерті ОСОБА_4 був живим її син, ОСОБА_5 , але ІНФОРМАЦІЯ_2 останній помер ( а.с. 119,121). Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Першої дніпровської державної нотаріальної контори в установлений законом строк звернулась онука спадкодавця, яка є донькою ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач у справі, а також звернулась рідна сестра ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , позивач у справі ( а.с.113-126). ОСОБА_2 також звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 104-112).
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Відповідно до положень статті 1261 ЦК України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , року народження, як онука спадкодавця, батько якої помер після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , є спадкоємцем першої черги за законом.
У другу чергу право на спадкування за законом відповідно до ст.. 1262 ЦК України мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька так і з боку матері. Позивач ОСОБА_1 як рідна сестра померлої ОСОБА_4 відноситься до спадкоємця другої черги за законом.
Частиною другою статті 1259 ЦК України визначено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцем тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Як роз'яснено у пункті 52 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 240753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину
( ч.1ст.1259 ЦК), або на підставі рішення суду ( ч.2ст. 1259ЦК). Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування, Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки на спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2)матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріальне вираження, - придбання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин. В зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг. В цьому ж пункті зазначено, що зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261-1265 ЦК.
Під час розгляду справи показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 встановлено, що ОСОБА_4 майже до самої смерті самостійно пересувалася, готувала собі їжу, виходила на вулицю, навіть навідувала свою сестру ОСОБА_15 , позивача у справі, що спростовує посилання позивача на те, що ОСОБА_4 тривалий час знаходилась у безпорадному стані.
Доказів того, що позивач тривалий час матеріально забезпечувала ОСОБА_4 , надавала їй матеріальну допомогу, здійснювала над нею опіку позивачем також не надано і під час розгляду справи судом не встановлено.
Наявність в матеріалах справи на а.с. 83-87 наданих ОСОБА_1 копій видаткових накладних про придбання господарських товарів не свідчить про тривале матеріальне забезпечення ОСОБА_4 . Крім того, суд зважує на те, що позивач сама є пенсіонеркою і має невеликий розмір пенсії, а отже навряд чи могла тривалий час утримувати свою сестру ( а.с.46).
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних справ чи законних інтересів.
Відповідно до положень статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідженими під час розгляду справи доказами встановлено, що правові підстави для одержання позивачем права на спадкування із спадкоємцем першої черги ОСОБА_2 . відсутні, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову позивачеві у задоволенні позову повністю .
Посилання позивача на неналежну поведінку сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , щодо спадкодавця, не спростовує висновків суду про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2018 року ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.4,5,10,13,81,141, 259,263-265 ЦПК України, суд-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , треті особи- Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Управління служби у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі ради, про визнання права на спадкування шляхом зміни черговості та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Рішення суду набирає законної сили після подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції.
Суддя Бєльченко Л.А.