Справа № 210/5354/16-ц
Провадження № 2/210/104/19
іменем України
"09" жовтня 2019 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,
за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання незаконними змін до кредитного договору та визнання припиненим договорів іпотеки, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся 30.11.2016 року до суду з вищезгаданим позовом, в уточнений редакції якого від 26.01.2018 року просив визнати недійсними зміни щодо підвищення відсоткової ставки по договору про іпотечний кредит №KRР0000000519 від 05 жовтня 2007 року, укладеному між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») та ним; визнати припиненим Іпотечний договір №KRР0000000519 від 05 жовтня 2007 року, укладений між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Уточнені позовні вимоги представником позивача вмотивовано тим, що 05 жовтня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит №KRР0GI0000000519, на підставі якого кредитор зобов'язався надати грошові кошти в сумі 70700,00грн. зі сплатою 15,00% річних за користування кредитними коштами - на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання за договором купівлі-продажу №3015 від 05 жовтня 2007 року за адресою: АДРЕСА_1 . Термін погашення кредиту не пізніше 05 жовтня 2022 року. В забезпечення виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит того ж дня укладено Іпотечний договір №KRР0000000519. В порушення п.8.9 Договору кредитор не відправив на адресу позивача письмове повідомлення та не сповістив про зміну відсоткової ставки, згоди на підвищення якої позивач не давав. Також, в порушення п.3.1 Правил надання банками України інформації споживачу відносно умов кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджених постановою НБУ №168 від 10 травня 2007 року, банк при зміні відсоткової ставки не надав інформацію про сукупну вартість кредиту; кредитором порушено положення ст.1056-1 ЦК України (зміни набрали чинності 10 січня 2009 року) та ч.4 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно з якими банки не можуть в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів за договором, такі умови договору є нікчемними. Крім того, вважає, що Іпотечний договір №KRР0000000519 від 05 жовтня 2007 року є припиненим у зв'язку з належним виконанням умов договору, оскільки підвищення відсоткової ставки відбулося без внесення змін в іпотечний договір, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був, скориставшись правом представництва відповідно до ст.58 ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебування у Дніпровському апеляційному суді в якості представника відповідача. Доказів на підтвердження поважності причини неявки в судове засідання суду не надано.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд визнає причину неявки представника позивача в судове засідання 09 жовтня 2019 року неповажною, оскільки представник позивача була завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи; неодноразово за її клопотанням відкладався розгляд справи; інтервали призначення справи до розгляду давали можливість спланувати час та визначити пріоритети, серед яких явка в судові засідання з метою захисту порушених прав позивача. Суд вважає, що неодноразове відкладення розгляду справи призводить до затягування її розгляду, тому з урахуванням вищезазначених обставин, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу на підставі ч.3 ст.223 ЦПК України за наявними у справі доказами, з метою дотримання розумних строків розгляду справи.
Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Бродько А.В. в судовому засіданні присутнім не був, про час та місце розгляду справи повідомлений, просив розглядати справу за його відсутності (а.с.88, 105). У відзиві на позов від 10 квітня 2018 року зазначив, що правомірність підвищення процентної ставки встановлено судом в справі №411/5054/12; такої умови як підвищення відсоткової ставки без внесення змін в іпотечний договір, законодавством не передбачено; просив застосувати строк позовної давності.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18 березня 2004 року, які набирали законної сили з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно п.9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою суду від 26 січня 2018 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 05 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є відповідач, та позивачем укладено договір про іпотечний кредит №KRP0GI0000000519 , відповідно до якого він, позивач, отримав грошові кошти в сумі 70700,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,00% річних, інших платежів в порядку та на умовах в строки, визначені договором, сплатою винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту (а.с.6-8).
Відповідно до пункту 1.3 Договору про іпотечний кредит - кредит надається строком погашення не пізніше 05 жовтня 2022 року на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання за договором купівлі-продажу №3015 від 05 жовтня 2007 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з Договору про іпотечний кредит, між сторонами укладено Іпотечний договір №KRP0GI0000000519 від 05 жовтня 2007 року (а.с.9-11), відповідно до п.1.1 якого, Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: трикімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 58,30кв.м, житловою площею 44,70кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Ставніченко О.П., за реєстром №3015 (а.с.9-11).
Пунктом 8.9 Договору про іпотечний кредит визначено - сторони домовилися, що за умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин , передбачених цим пунктом. Відповідно до вимог статті 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього Договору кредитор відповідно до умов договору може змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме: а) порушення позичальником кредитної дисципліни (тобто, неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань, передбачених цим договором); та/або б) погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться кредитором відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних по виконанню позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань, передбачених цим договором ; та/або в) здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на три відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.
У разі настання будь-якої із зазначених вище обставин, кредитор не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової ставки із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа (далі - повідомлення кредитору) за адресою позичальника, що вказана у цьому договорі або за іншою адресою, яку позичальник повідомив кредитору при зміні адреси; такий новий розмір відсоткової ставки за цим договором починає застосовуватись з дати , що буде вказана у повідомленні кредитора до позичальника без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору.
У разі незгоди з встановлюваним згідно умов цього пункту договору новим розміром відсоткової ставки позичальник у строк не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати початку дії нової ставки, вказаної у повідомленні кредитору, зобов'язується надати на зазначену у договорі адресу кредитору письмове повідомлення (відповідь) про свою незгоду із такою новою ставкою. У випадку отримання кредитором в порядку та терміни, визначені цим пунктом Договору, такого письмового повідомлення (відповіді) від позичальника, договір вважається розірваним датою, яка у повідомленні була визначена як дата початку нової ставки. У цю дату позичальник зобов'язується повернуть кредитору суму кредиту в повному обсязі, винагороду та відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором.
Сторони погодили, що факт неподання позичальником на зазначену у договорі адресу кредитору у строк не пізніше 7 днів до дати початку дії нової відсоткової ставки письмового повідомлення (відповіді) позичальника про його незгоду з новою ставкою, вважається згодою позичальника на встановлення кредитором такого нового розміру відсоткової ставки з дати, що зазначена у повідомленні кредитору (а.с.8).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року, який набрав чинності з 10 січня 2009 року, Цивільний кодекс України доповнено статтею 1056-1.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Аналогічне положення щодо заборони банку змінювати розмір процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку викладене в ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакції Закону №661 -VI від 12 грудня 2008 року.
Відповідно до ст.215 ч.2 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визначення такого правочину недійсним судом не вимагається.
Позивач просить визнати недійсними зміни щодо підвищення відсоткової ставки по договору про іпотечний кредит №KRР0000000519 від 05 жовтня 2007 року, укладеному між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ним, не зазначивши які саме зміни відсоткової ставки відбулися та час їхньої зміни.
Частиною 4 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, позивач ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку з 05 серпня 2008 року з 15,00% річних до 25,08% річних, а з 01 лютого 2009 року - з 25,08% до 30,00 % річних, звернувся у 2012 році до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, визнання незаконними дії по підвищенню відсоткової ставки та зміни умов договору в односторонньому порядку, зобов'язання вчинити певні дії (зробити корегування всіх нарахувань за договором про іпотечний кредит, починаючи з 05 серпня 2008 року) (а.с.132-134).
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено (справа №411/5999/12) (а.с.132-137). Ухвала суду апеляційної інстанції не оскаржена, набрала законної сили 01 березня 2013 року. У касаційному порядку судові рішення не оскаржено.
Рішення суду вмотивовано тим, що підвищення відсоткової ставки за кредитним договором було здійснено банком з дотриманням норм чинного законодавства та умов кредитного договору. Направлення письмового повідомлення за адресою позичальника підтверджено матеріалами справи. Рішення про підвищення процентної ставки прийнято банком 31 грудня 2008 року, тобто тоді, коли це було дозволено чинним на той час законодавством - до набрання чинності 10 січня 2009 року Закону України №661-VI. Відповідно до п.8.9. кредитного договору банк змінив розмір відсоткової ставки 31 грудня 2008 року. Механізм і терміни впровадження такої зміни для конкретних клієнтів викладено в повідомленні від 06 січня 2009 року. З огляду на зміст повідомлення, розмір відсоткової ставки для позивача встановлюються з 01 лютого 2009 року в залежності від обставин, щодо яких невідомо, настануть вони чи ні. Таким чином, у разі незгоди, позивач повинен був письмово повідомити про це банк та достроково повернути кредитні кошти (а.с.132-134).
Таким чином, підвищення відсоткової ставки відбулося двічі з 05 серпня 2008 року з 15,00% річних до 25,08% річних, а з 01 лютого 2009 року - з 25,08% до 30,00% річних. Спір щодо підвищення відсоткової ставки у 2008 та 2009 роках вирішено судом за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк».
Щодо підвищення банком відсоткової ставки після 01 лютого 2009 року відомості відсутні.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України).
Отже, спір між тими самими сторонами (позивач ОСОБА_1 , відповідач ПАТ КБ «Приватбанк»), про той самий предмет (визнання незаконним дій щодо підвищення відсоткової ставки та зміни умов кредитного договору в односторонньому порядку - договір про іпотечне кредитування №KRP0GI0000000519 від 05 жовтня 2007 року, підвищення ставки з 05 серпня 2008 року з 15,00% річних до 25,08% річних, а з 01 лютого 2009 року - з 25,08% до 30,00% річних), і з тих самих підстав (підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку, без повідомлення позичальника) вже вирішено в судовому порядку, судове рішення набрало законної сили.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.19, 20, 255, 354 ЦПК України, -
Провадження у цивільній справі за уточненим позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання незаконними змін до кредитного договору та визнання припиненим договорів іпотеки, - в частині вимоги про визнання недійсними змін щодо підвищення відсоткової ставки по договору про іпотечний кредит №KRP0GI0000000519 від 05 жовтня 2007 року, укладеному між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 - закрити на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
На ухвалу може бути подана учасниками справи апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. Ю. Вікторович