іменем України
Справа № 210/3044/19
Провадження № 1-кс/210/3116/19
"11" жовтня 2019 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 12019040710000850 від 01.06.2019 року, -
До провадження слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 12019040710000850 від 01.06.2019 року, ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.06.2019 року у справі № 210/3044/19 на автомобіль марки «AUDI» моделі «А4 TDI» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та перебуває у користуванні ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження.
Як зазначає в клопотанні заявник, 31 травня 2019 року на перехресті вулиці Хабарівська та вулиці Юрія Камінського в м. Кривому Розі у нього було вилучено автомобіль «AUDI» моделі «А4 TDI» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , на який ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 червня 2019 року (справа № 210/3044/19 провадження № 1-кс/210/1915/19) було накладено арешт з метою проведення забезпечення завдань кримінального провадження до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні. 10.09.2019 року постановою слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУнп в Дніпропетровській області ОСОБА_5 кримінальне провадження № 12019040710000850 від 01.06 2019 року закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях особи.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, направив на адресу суду заяву, згідно якої клопотання підтримує у повному обсязі, справу просив розглянути у його відсутність.
Слідчий до судового засідання не з'явився з невідомих причин, про дату розгляду клопотання був повідомлений належним чином. Тому, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду вказаного клопотання за його відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Під час розгляду клопотання встановлено, що у провадженні СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040710000850 від 01.06.2019 року, за фактом використання підробленого документу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.06.2019 року у справі № 210/3044/19 заборонено експлуатацію, використання та відчуження автомобілю «AUDI» моделі «А4 TDI» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та перебуває у користуванні ОСОБА_3 .
Вирішуючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя враховує положення частини 1 статті 170 КПК, згідно якої арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, частиною другою статті 170 КПК визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).
Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 132 КПК не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
При цьому норми частини другої статті 173 КПК зобов'язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Постановою слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 10 вересня 2019 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040710000850 від 01.06.2019 року за ст. 290 КК України закрите у зв'язку з відсутністю у діях особи складу кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене, оскільки на теперішній час кримінальне провадження закрите, а отже, на думку слідчого судді необхідність в забезпеченні заходів кримінального провадження перестала існувати. Вважаю, що в подальшому застосуванні арешту в частині заборони відчуження автомобілю «AUDI» моделі «А4 TDI» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та перебуває у користуванні ОСОБА_3 відпала потреба, а подальше існування вказаного арешту майна не буде відповідати розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому його слід скасувати.
Крім того, згідно зі ст.ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Виходячи з наведеного, враховуючи постанову про закриття кримінального провадження від 10 вересня 2019 року, слідчий суддя вважає доведеним, що підстави для подальшої заборони відчуження автомобілю «AUDI» моделі «А4 TDI» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та перебуває у користуванні ОСОБА_3 відсутні, тому арешт автомобілю слід скасувати, відповідно до положень ст. 174 КПК України.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, необхідно задовольнити та скасувати заборону відчуження автомобілю «AUDI» моделі «А4 TDI» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та перебуває у користуванні ОСОБА_3 , накладену ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 червня 2019 року по справі № 210/3044/19.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
Керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 12019040710000850 від 01.06.2019 року - задовольнити.
Скасувати заборону відчуження автомобілю «AUDI» моделі «А4 TDI» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перебуває у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 , накладену ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 червня 2019 року по справі №210/3044/19.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1