№ 207/4210/18
№ 2/207/111/19
02 жовтня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді -Тюлюнової В.Г.
при секретарі - Куцевол Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
29.11.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «ПУМБ», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що працює на ПАТ «Дніпровський металургійний Комбінат», 09.11.2018р. вона отримала з бухгалтерії копію постанови від 04.09.2018р. ВП №57088232 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, щодо стягнення з неї грошових коштів на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" на підставі виконавчого напису №6680 від 14.08.2018р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.
В судовому засіданні представник позивачки, адвокат Швець М.В., позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ПАТ «ПУМБ» в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву не надав, заява про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. направила до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, при вирішенні справи поклалася на розсуд суду.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягає на ухваленні заочного рішення.
Вислухавши представника позивача ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про наступне.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Судом встановлено, що 18.08.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №6680, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості розмірі 15813,21 грн.
04.09.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.
Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 29 червня 1999 року, № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Отже, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки.
За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до положеньст.444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю, або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч.9 ст.444 ЦПК Україниякщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Крім того, в силу ч.7 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»у разі закінчення виконавчого провадження у звязку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
У силу приписів ч.1 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Судом встановлено та не заперечується сторонами і підтверджується письмовими доказами, що з позивача на виконання виконавчого напису від 14.08.2018р. з його заробітної плати стягнуто 5525 грн. 50 коп.
Внаслідок зазначеного сума, що належить до повернення, з урахуванням досліджених письмових доказів, становить 5525 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи, що стягнення заборгованості з ОСОБА_1 здійснювалося на підставі виконавчого напису, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку, що вимоги про поворот виконання підлягають задоволенню, для усунення усіх правових наслідків, створених цим виконавчим написом.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1762 грн 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 256-268, 280-284 ЦПКУкраїни,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 14.08.2018 року за № 6680 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 15813,21 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 5525 ( п'ять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 50 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь держави судовий збір в сумі 1762 грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо Дніпровському апеляційному суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Тюлюнова В.Г.