справа № 208/875/19
№ провадження 2/208/2081/19
Іменем України
05 вересня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
Головуючого, судді - Івченко Т.П.
За участю:
секретаря судового засідання - Корнієнко К.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу та стягнення аліментів», -
встановив:
У лютому 2019 року - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою «про розірвання шлюбу та стягнення аліментів», в якій просить:
-розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 вересня 2008 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №450;
-стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття;
-стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 судовий збір у сумі 778 (сімсот сімдесят вісім) гривень 40 копійок.
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що після народження дитини в сім'ї почали відбуватись конфлікти та суперечки через що спільне життя стало не можливим та нестерпним через відсутність взаєморозуміння між подружжям, розходяться погляди на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення господарства. Тривалий час з відповідачем мешкають окремо, і позивач мешкає з іншим чоловіком, який винаймає житло для неї та дитини. За наведених обставин шлюб з відповідачем має формальний характер, примирення та збереження сім'ї є не можливим. Дитина хворіє, потребує лікування та щоденного догляду, постійного забезпечення належними побутовими умовами, для життя та розвитку.
Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №37.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання подала заяву в якій заявлені позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підтримала, а в частини стягнення аліментів змінила, виклала вимогу в наступній редакції: «стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття».
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Долгов О.О. до судового засідання подав заяву в якій не заперечував щодо задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу, та не заперечував, щодо розміру аліментів, в розмірі ј частини.
Суд, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 20 вересня 2008 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №450 (а.с. 13).
Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №37 (а.с.12).
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з матір'ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 квартра№26, що підтверджено довідкою комунального підприємства Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду», акт №2056 від 30 січня 2019 року (а.с. 14).
Однак, сімейне життя позивача з відповідачем не склалося, у зв'язку з протилежними поглядами на сімейне життя, різними інтересами. Сім'я існує лише формально, подальше спільне проживання та збереження сім'ї є не доцільним, сторони проживають окремо.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України , позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Щодо вимог позивача про стягнення аліментів слід зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 2 Сімейного кодексу України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції; нормативно-правовий акт № 475/97-ВР від 17.07.1997 Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відображене і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов'язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. . Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до роз'яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні, малолітня донька проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач іноді приймає участь в матеріальному забезпеченні дитини, вихованням дитини та лікуванням не займається тому з нього повинні стягуватися аліменти в судовому порядку, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, тому з нього повинні стягуватися аліменти в судовому порядку, розмір яких суд визначає як ј частина від його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 11.02.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи, що при зверненні із позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 768,84 гривень, то 768,40 гривень підлягає поверненню позивачці з відповідача, на підставі ст. 141 ЦПК України.
Також відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110-112, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст.4, 10, 12, 13, 76,81, 141, 263, 265, 273, 280-282, 354, 365 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу та стягнення аліментів», - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 20 вересня 2008 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №450 - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована та мешкає за адресою:
АДРЕСА_3 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку,починаючи з «11» лютого 2019 р., і до досягнення дитиною віку повноліття.
В силу ст. 430 ЦПК України рішення по справі в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 - судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 84 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави, судовий збір в розмірі - 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 84 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до вимог ч.1 ст.113 СК України, після розірвання шлюбу, ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 115 СК України, розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Івченко Т. П.