Справа № 478/222/19
Провадження № 2/210/1307/19
іменем України
"10" жовтня 2019 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Недолуги Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до заяви б/н від 06.12.2013 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею і Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі. Відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11921,11 грн., та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначає, що в разі неявки відповідача, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, про що свідчать матеріали справи. Причину неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надавала. Правом на відзив не скористалась.
Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з'ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.12.2013 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н. Відповідно до умов вказаного договору банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В свою чергу, відповідач зобов'язалась відповідно до пункту 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг здійснювати погашення заборгованості по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с. 28, зворот).
Відповідач погодилась на те, що, підписавши заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифам Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею і Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. (а.с. 8).
Відповідно п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, ОСОБА_1 дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його заміну за рішенням та ініціативою банку (а.с. 26, зворот).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 гл. 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі та в обумовлений в договорі термін. В свою чергу відповідач свої зобов'язання не виконує, допускаючи прострочення платежів, у зв'язку з чим, станом на 29.01.2019 року має перед Банком заборгованість у розмірі 11921,11 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 5136,22 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 5441,03 грн., заборгованість за пенею та комісією - 300,00 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 543,86 грн. (а.с. 5-7).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Так, п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більше, ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору (а.с. 29).
Таким чином, Умовами та правилами надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених Договором.
Наявність даних фактичних обставин справи не узгоджується із висновком Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі за №6-2003цс15, яким визначено, що цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 500,00 грн. та його процентної складової в розмірі 543,86 грн. задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 10877,25 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 5136,22 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 5441,03 грн., заборгованість за пенею та комісією - 300,00 грн..
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір у розмірі 1921,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 546, 549, 610, 611, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість в розмірі 10877 /десять тисяч вісімсот сімдесят сім/ гривень 25 /двадцять п'ять/ копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» суму сплаченого судового збору в розмірі 1921,00 /одна тисяча дев'ятсот двадцять одна/ гривня.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О. В. Хлистуненко