Справа № 210/4684/19
Провадження № 2/210/2091/19
іменем України
"11" жовтня 2019 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Хлистуненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, суд -
ОСОБА_1 звернулась до суд з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві. В обґрунтування позовних вимог вказує те, що вона є донькою ОСОБА_2 Її мати, працювала підземним лаборантом-радіометристом в Шахтоуправлінні по підземному видобутку руди в Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Під час виконання трудових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_1 в матері позивача погіршилось самопочуття та втратила свідомість, доставлено швидкою в лікарню де було констатовано її смерть. Комісією проведено розслідування та актом від 16.01.2002 року встановлено, що даний нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. Внаслідок смерті матері, в 18 років вона отримала сильне неврологічне потрясіння, втратила рідну людину, свою опору та підтримку. Тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві в розмірі 187785,00 грн. без утримання податків та зборів.
Ухвалою від 20.08.2019 року суд вирішив питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Представник відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Павленко В.В. надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Зазначив, що комісією під час проведення розслідування встановлено, що випливу негативних та небезпечних виробничих факторів при находженні ОСОБА_2 на робочому місці не встановлено; медичний огляд потерпіла пройшла 22.05.2001 року та визнана придатною до роботи на посаді земного лаборанта - дозиметриста; смерть потерпілої настала внаслідок гіпертонічної хвороби ускладненої інсультом. Таким чином, вважає, що будь які порушення законодавства про працю відносно потерпілої, які б знаходились в причинному зв'язку з настанням нещасного випадку відповідач не вчиняв, що в свою чергу підтверджується актами форми Н-5 та Н-1 від 16.01.2002 року. А тому й відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди. Крім того, розмір моральної шкоди, визначений позивачем, належним чином не вмотивований, завищений та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує позивач. Таким чином, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, відзив представника відповідача на позовну заяву вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 тривалий час працював на підприємстві відповідача.
Даний факт визнано сторонами, а тому в силу ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, свідоцтво про смерть видано Саксаганським відділом державної РАЦС реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №11 (а.с. 13).
Відповідно до Акту №01 про нещасний випадок на виробництві від 16.01.2002 року 30.12.2001 року з ОСОБА_2 стався нещасний випадок на виробництві, з причин незадовільного стану здоров'я (а.с. 14-17).
Актом від 16.01.2002 року розслідування нещасного випадку, який стався 30.12.2001 року встановлено, що причина настання смерті ОСОБА_2 є «гіпертонічна хвороба» (а.с. 20-22).
Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом РАГС Саксаганського р/р, актовий запис №1100 (а.с. 11).
Позивачем ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_1 » було змінено на «Тимошевська» на підставі свідоцтва про шлюб, виданого Саксаганським відділом РАЦС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №237 (а.с. 12).
За загальним правилом про дію нормативно-правового акту в часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія, факт чи відносини мали місце (ст. 58 Конституції України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України, відповідно в п. 5 Постанови «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Згідно зі ст.ст. 440, 440-1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин), шкода, спричинена особі чи майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, яка завдала шкоди. Моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
При цьому, відповідно до ст.441 ЦК УРСР, організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно зі ст. 450 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), організації, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, зобов'язані відшкодувати шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 456 ЦК УРСР в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Також, у відповідності до вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності згідно ст.83 ЦК України УРСР 1963 року не застосовуються. Дана норма також регламентується п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Суд, доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
Свої моральні страждання, пов'язані зі смертю матері в наслідок смерті під час виконання трудових обов'язків позивач оцінює в розмірі 187785,00 гривень.
Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, суд враховує роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р., з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Відтак, суд, враховуючи конкретні обставини по справі, моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача, яка втратила турботу та підтримку матері, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, та виходячи з засад розумності, виваженості й справедливості вважає, що сума компенсації спричиненої позивачці моральної шкоди має бути стягнута в розмірі 120000,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд, стягує з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 1200,00 гривень.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 440, 440-1, 441, 450, 456 ЦК УРСР, ст. 153 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 23, 76, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 278, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, ЄДРПОУ 24432974, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві 120000,00 (сто двадцять тисяч) гривень без утримання податків та зборів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, ЄДРПОУ 24432974, на користь держави судовий збір в розмірі 1200,00 (одна тисяча двісті) гривень.
Решту частину позовних вимог залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складено 11 жовтня 2019 року.
Суддя: О. В. Хлистуненко