Справа №173/1513/19
Провадження №2/173/922/2019
11 жовтня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину,-
14.06.2019 року до суду звернулась позивач ОСОБА_2 з позовом про стягнення аліментів на дитину до відповідача ОСОБА_3
29.08.2019 року отримана адресна довідка про місце реєстрації проживання відповідача - фізичної особи.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2019 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін на 11 жовтня 2019 року.
В установлений в ухвалі строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на дитину в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів (заробітку) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Вони мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З жовтня 2016 року вони з відповідачем разом не проживають, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет. Донька проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, що й стало причиною звернення до суду.
Справа розглядалась без участі сторін. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно обставин викладених в позовній заяві, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Вони мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому сторони записані батьками дитини.
З 2016 року сторони спільно не проживають, дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою Новомиколаївської селищної ради № 479 від 20.03.2019 року.
Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку не надає, так як будь-яких доказів про надання матеріальної дороги на утримання дитини суду не надав. За таких обставин знайшов своє підтвердження факт порушення прав позивачки, щодо участі другого із батьків дитини в матеріальному забезпеченні дитини. З чого суд приходить до висновку, що існують підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, тобто для захисту права позивача відповідно обраного нею способу захисту порушених прав, з яким погоджується суд.
Так як відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 182 СК України - При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1, ст. 183 СК України - Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом
Відповідно до ч.1,2 ст. 27 Конвенціїї ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789 ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного , розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відомостей про наявні прибутки, наявність роботи, постійного заробітку, інших утриманців, стану здоров'я та інших обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів суду не надав. Проте враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку, суд вважає, що відповідач має можливість працювати, отримувати прибуток та надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, всі вищенаведені обставини та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу). Такий розмір аліментів з урахуванням обов'язку матері матеріально утримувати дитину, на думку суду буде необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини даного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову. Відповідно до реєстраційного номеру позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів 14.06.2019 року. Тому аліменти суд вважає за потрібне стягнути саме з цієї дати, так як відповідачем не надано відомостей про надання коштів на утримання дитини за попередній період.
Відповідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України - Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах платежу за один місяць.
Тому суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду про стягнення з відповідача аліментів в межах платежу за один місяць
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в суму 768.40 грн. так як позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір».
На основі ст. 180, 181, 182, 183, 184 СК України. керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 , 430 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 14 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 768.40 грн.
Рішення допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду
Повний текст рішення виготовлений 11.10.2019 року
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстроване 11.10.2019 року
Оприлюднене 16.10.2019 року
Дата набрання законної сили 12.11.2019 року