Справа № 22-ц/821/281/19Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 311000000 Свитка С. Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Храпко В. Д.
15 жовтня 2019 року м.Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Храпка В.Д.,
Вініченка Б.Б., Новікова О.М.
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 липня 2019 року, постановленого під головуванням судді Свитки С.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу , -
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зазначав, що із 22 листопада 2018 року працював у відповідача водієм автотранспортного засобу.
11 лютого 2019 року відповідно до наказу № 38 від 11 лютого 2019 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
20 лютого 2019 року наказом № 19-к був звільнений із роботи по п. 3 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
Посилаючись на те, що притягнутий до дисциплінарної відповідальності і звільнений із роботи незаконного, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» № 38 від 11 лютого 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
Визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» № 19-к від 20 лютого 2019 року « Про припинення трудового договору (контракту)»;
Поновити на роботі на посаді водія автотранспортних засобів ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу і судові витрати.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 липня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з участю третьої особина стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позов повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову взяв до уваги той факт, що в наказі про оголошення догани вказано кілька підстав, що суперечить вимогам трудового законодавства, а суд не звернув на це уваги.
За порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, апелянту не відомо за яке конкретно порушення трудової дисципліни притягнуто його до дисциплінарної відповідальності.
Також судом не враховано, що від позивача не відбиралися письмові пояснення по кожному з перерахованих в наказі порушень.
Суд першої інстанції посилався у рішення на акти від 26 листопада 2018 року , 30 листопада 2018 року, 05 грудня 2018 року, 04 січня 2019 року та 16 січня 2019 року, якими зафіксовані запізнення, проте вони не містять дати їх складення. І з вказаними актами не було ознайомлено позивача.
Щодо посилання на невиконання позивачем службових обов'язків, то відповідно до посадової інструкції не входить в обов'язки водія проведення капітального чи поточного ремонту автомобіля.
Також апелянт зазначає, що йому не було відомо про наявність наказу від 24 січня 2019 року , а тому посилання суду на вказаний наказ є неправильним, а звільнення на підставі п. 3 ст.40 КЗпП України є незаконним .
У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.
Відповідно до 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22 листопада 2018 року працював водієм автотранспортного засобу ремонтно-механічної майстерні ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 .
Згідно наказу ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» від 05 грудня 2018 року № 327 автомобілі УАЗ-3909045 , д.н.з. НОМЕР_2 та ГАЗ-33021, д.н.з. НОМЕР_3 закріплені за водієм РММ ОСОБА_1 .
Відповідно до доповідної записки від 30 січня 2019 року головного механіка ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» ОСОБА_3 водій ОСОБА_1 відмовляється виконувати свої службові обов'язки, а саме: проводити ремонт автомобіля УАЗ- 3909045, д.н.з НОМЕР_2 , який обліковується за ним, мотивуючи тим, що він не слюсар, тому має лише керувати автомобілем.
В рапорті механіка ремонтно-механічної майстерні ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» ОСОБА_4 від 28 січня 2019 року вказано, що ОСОБА_1 систематично запізнюється на роботу, залишає робоче місце без дозволу керівника, 26 січня та 27 січня 2019 року при виїзді на лінію водій ОСОБА_1 відмовився письмово приймати та здавати автомобіль.
Наказом ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» № 38 від 11 лютого 2019 року за невиконання службових обов'язків, порушення п. 2.3 Робочої інструкції водія автотранспортних засобів від 02 лютого 2017 року та порушення п.п. 3.2, 5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених на профспілковій конференції протокол від 06 березня 2017 року № 25 водію РММ ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» ОСОБА_1 оголошено догану.
Наказом № 19-к від 20 лютого 2019 року ОСОБА_1 був звільнений із роботи по п. 3 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього Трудовим договором або Правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Щодо скасування наказу про оголошення догани.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Судом встановлено, що в ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» діє Робоча інструкція водія автотранспортних засобів (категорія «Е»), затверджена директором 02 січня 2017 року. Із вказаною Робочою інструкцією ОСОБА_1 був ознайомлений 22 листопада 2018 року.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції водій автотранспортних засобів забезпечує належний технічний стан автотранспортного засобу. Відповідно до п. 2.10 Інструкції водій усуває технічні несправності, які виникають під час роботи автотранспортних засобів на лінії та не потребують розбирання головних механізмів. Відповідно до п. 4.1 Інструкції водій автотранспортних засобів несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією.
Відповідно до рапорту від механіка РММ ОСОБА_4 від 28 січня 2019 року було повідомлено, що ОСОБА_1 систематично запізнюється на роботу та залишає робоче місце без дозволу керівника. На зауваження не реагує. При виїзді на лінію 26 січня 2019 року та 27 січня 2019 року відмовився письмово здавати та приймати автомобіль.
Відповідно до доповідної головного механіка ОСОБА_3 від 30 січня 2019 року водій ОСОБА_1 відмовився виконувати свої службові обов'язки щодо утримання автомобіля, який обліковується за ним, у справному стані. Крім того, ОСОБА_1 постійно запізнюється на роботу та не виконує завдання, які йому дає безпосередній керівник підрозділу.
Відповідно до акту від 11 лютого 2019 року, підписаний головним інженером ОСОБА_5 , головним механіком ОСОБА_3 , механіком РММ ОСОБА_4 , від письмових пояснень з приводу невиконання службових обов'язків, запізнень і залишення робочого місця ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до актів від 26 листопада 2018 року, 30 листопада 2018 року, 05 грудня 2018 року, 04 січня 209 року та 16 січня 2019 року, ОСОБА_1 запізнювався на роботу.
Відповідно до актів про відсутність на роботі ОСОБА_1 був відсутній на роботі 03 січня 2019 року із 08 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв.; 09 січня 2019 року із 11 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.
Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» робочий час із 08 год.00 хв. до 17 год.00 хв., перерва із 12 год.00 хв. до 12 год. 45 хв.
З урахуванням викладеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що були всі законні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Що стосується наказу про звільнення.
Відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41), або на вимогу профспілкового, чи іншого органу, уповноваженого на представництво трудовим колективом (стаття 45).
Пунктом 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Судом встановлено, що відповідно до доповідної записки від 18 лютого 2019 року №133/09 головного механіка ОСОБА_3 ним було дано завдання водію ОСОБА_1 про проведення, закріпленого за ним, автомобіля ГАЗ-33021, а саме: відбуксувати автомобіль до зварювального поста для проведення зварювальних робіт. Але вказане завдання ОСОБА_1 не виконав, навіть не переодягнувся в робочий одяг. До кінця робочого дня до роботи не приступив.
Вказаний факт ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не оспорює.
Профспілковий комітет відповідно до протоколу № 11 від 20 лютого 2019 року дав згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 був звільнений із роботи відповідно до чинного законодавства.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що проведення капітального ремонту автомобіля не входить до його обов'язків не може бути взято до уваги. Позивачем не надано доказів про те, що його зобов'язували проводити капітальний ремонт автомобілів, які були за ним закріплені. Буксировка автомобіля до зварювального поста не входить до ремонту автомобіля.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 липня 2019 року залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: