Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1431/19 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.
Категорія 6 Доповідач Талько О. Б.
08 жовтня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
за участю секретаря Кравчук Л.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №279/1431/19 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 4 липня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Невмержицької О.А.,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що їй на праві приватної власності належить нежитлова будівля - вісова, загальною площею 52,2 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що протягом 2006-2018 років здійснювала реконструкцію зазначеної будівлі, внаслідок якої був створений новий об'єкт нерухомості - офіс-магазин з мансардним поверхом, загальною площею 115,2 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 .
Так, рішенням виконавчого комітету від 26 червня 2006 року №330 їй надано дозвіл на замовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі вісової з надбудовою мансардного поверху. Цього ж року нею був замовлений робочий проект реконструкції даної будівлі.
Відділом містобудування та архітектури Коростенського міськвиконкому було видано архітектурно-планувальне завдання. Висновком комісії від 19 липня 2006 року погоджено переобладнання приміщення вісової з надбудовою мансардного поверху. У листопаді 2018 року замовлено та виготовлено технічний паспорт на реконструйовану будівлю, площа якої становила 115,2 кв.м.
Позивач також зазначає, що у грудні 2018 року нею був замовлений звіт про проведення технічного обстеження реконструйованої будівлі по АДРЕСА_1 . Вказаним звітом встановлена можливість надійної та безпечної експлуатації даної будівлі.
Також вказує, що земельна ділянка, на якій розташований зазначений офіс-магазин, перебуває у неї в оренді на підставі договору оренди землі від 7 листопада 2018 року. З метою оформлення права власності на вказаний об'єкт нерухомості вона звернулась до виконавчого комітету Коростенської міської ради. Проте листом від 11 березня 2019 року їй відмовлено у задоволенні заяви з тих підстав, що зазначене нерухоме майно було реконструйоване самовільно.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на офіс-магазин з мансардним поверхом, загальною площею 115,2 кв.м., який розташований в
АДРЕСА_1 міськрайонного суду Житомирської області від 4 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Зокрема, зазначає, що суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення ст. 376 ЦК України, які не можуть бути застосовані у справі про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі, адже ОСОБА_1 є власником першого поверху зазначеної будівлі, до якої самовільно збудовано другий поверх - мансарду.
Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність проекту на будівництво, а також залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_1 зверталась до органу місцевого самоврядування з метою вирішення питання про прийняття цього нерухомого майна в експлуатацію.
Окрім того, відповідно до вимог законодавства прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом нерухомого майна можливе лише після ухвалення судом рішення про визнання права власності на дане майно.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі - вісової, яка розташована в АДРЕСА_1 .
На підставі договору оренди землі, укладеного між Коростенською міською радою та ОСОБА_1 7 листопада 2018 року, остання набула право користування земельною ділянкою площею 0,0105 га, кадастровий номер 1810700000:02:002:0593, яка призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та розташована в АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 26 червня 2006 року №330 ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію будівлі вісової з надбудовою мансардного поверху на території кооперативного ринку по АДРЕСА_1 .
На замовлення позивача КП « КоростеньАрхпроект» виготовлено робочий проект реконструкції будівлі з надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_1 .
Станом на грудень 2018 року ОСОБА_1 було здійснено реконструкцію належної їй нежитлової будівлі вісової з надбудовою мансардного поверху, внаслідок чого з'явився новий об'єкт нерухомості - офіс-магазин, загальною площею 115, 2 кв.м..
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач надала суду звіт про проведення технічного обстеження зазначеного об'єкта нерухомості, затверджений ФОП ОСОБА_3 17 грудня 2018 року. Зазначеним звітом встановлена можливість надійної та безпечної експлуатації даного нерухомого майна.
Листом від 11 березня 2019 року виконавчий комітет Коростенської міської ради повідомив ОСОБА_1 про те, що вищезазначений об'єкт реконструйовано самовільно, без будь-яких дозвільних документів й виконавчий комітет не має повноважень встановлювати право власності на об'єкти нерухомості без відповідних документів.
Відповідно до положень ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна).
Згідно з вимогами п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
За правилами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналіз норм ЦК України вказує на те, що право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати права та законні інтереси інших осіб. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з підстав, не заборонених законом.
Частиною 1 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Згідно з ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
При цьому, слід враховувати наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу на початок будівельних робіт, належним чином затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об'єкті нерухомості.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що об'єкт нерухомості, розташований по АДРЕСА_1 , побудований без належного дозволу на виконання будівельних робіт, без проекту та погодження з відповідними службами, відтак є самочинним будівництвом й відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Окрім того, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до органу місцевого самоврядування з метою вирішення питання щодо прийняття даного об'єкта в експлуатацію.
Долучений до матеріалів справи лист виконавчого комітету свідчить про те, що ОСОБА_1 зверталась до органу місцевого самоврядування із заявою про визнання права власності на зазначене нежитлове приміщення, проте питання про прийняття його в експлуатацію не було предметом розгляду компетентних органів.
Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Рішення ухвалене відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 4 липня 2019 року,- без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді :
Повний текст постанови складений 15 жовтня 2019 року.