Справа № 161/546/19 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М.
Провадження № 22-ц/802/853/19 Категорія: 61 Доповідач: Данилюк В. А.
16 жовтня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Данилюк В. А.,
суддів - Здрилюк О. І., Шевчук Л. Я.,
з участю:
секретаря судового засідання Вергуна Т. С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Корюкіна О.В.,
представника відповідача адвоката Ходачинської Ю. Ю.,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про виселення з житлового приміщення за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2019 року,
В січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про виселення з житлового приміщення.
Ухвалою суду від 14 травня 2019 року зазначений позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1ст.257 ЦПК України, оскільки позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
21 травня 2019 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача адвоката Ходачинської Юлії Юріївни про розподіл судових витрат у даній справі, оскільки відповідач понесла витрати у зв'язку з наданням правничої допомоги адвокатом у розмірі 3600,00 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2019 року заяву представника відповідача адвоката Ходачинської Ю. Ю. про розподіл судових витрат у цивільній справі №161/546/19 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2600,00 грн. (дві тисячі шістсот гривень) в рахунок відшкодування судових витрат. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись з даним ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну, скаргу в якій вказує, що пред'явлення позову до відповідача було здійснено з метою усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, власником якого є позивач. Подана заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду не свідчить про порушення прав відповідача або про необґрунтовані дії позивача, а свідчить тільки про реалізацію права позивача на залишення позову без розгляду.
Таким чином, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача адвокат Ходачинська Ю. Ю. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що твердження позивача в апеляційнй скарзі про те, що «пред'явлення позову до відповідача було здійснено з метою усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, власником якого є позивач» не відповідає дійсності, оскільки власником 7/8 частки приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 є відповідач на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 34251243 від 14.03.2017, виданого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Красневичем О. А. після смерті ОСОБА_4 . На іншу 1/8 частки квартири на момент подання позову право власності не було зареєстровано. Позивачу на праві постійного користування належить приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 . Судове провадження у справі тривало більше 3-х місяців, сторони користувались професійною правничою допомогою. Сторона позивача пояснювала, що метою пред'явлення позову було дізнатись про наявність відповідних документів на квартиру у відповідача, що можна було зробити і в позасудовому порядку і в разі не визнання чи оспорення права власності в межах вже такого провадження заявляти клопотання про витребування доказів, а тому вважає дії позивача при заявленні позову необгрунтованими.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Корюкін О.В. в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.
Представник відповідача адвокат Ходачинська Ю. Ю. в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу позивача не визнала та просила залишити її без задоволення.
Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що пред'явивши до відповідача позов, предмет якого мав велике значення для відповідача, оскільки стосувався права особи на житло, провівши ряд підготовчих дій для призначення судового розгляду, змусивши відповідача звертатися за правовою допомогою до адвоката, а в подальшому відкликавши позов, позивач діяв необґрунтовано в розумінні ч. 5 ст. 142 ЦПК України, а отже, керуючись загальними засадами справедливості та розумності, з позивача слід стягнути на користь відповідача судові витрат у вигляді понесених витрат на правничу допомогу.
Суд першої інстанції підставно вказав, що провадження у справі тривало більше 3-х місяців, судом у кожне судове засідання викликався відповідач, а також були здійсненні заходи щодо підготовки справи до розгляду, зокрема витребувано відповідну технічну документацію у КП «Волинське обласне БТІ». Також судом розглядалося клопотання позивача про зупинення провадження у справі, у задоволенні якого було відмовлено. В судовому засіданні представник позивача пояснювала, що даний позов заявлено з тих підстав, щоб дізнатися про наявність відповідних документів, що стверджується звукозаписом судового засідання.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат у вигляді понесених витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції взяв до уваги лише документи про здійсненні витрати, які були подані під час провадження у справі (а.с.49, 50-52, 57, 58, 59, 82-86), правильно застосував норми ст. ст. 141, 142 ЦК України та прийшов до правильного висновку про те, що позивач діяв необґрунтовано в розумінні ч. 5 ст. 142 ЦПК України.
Частиною 1 статті 5 встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Приймаючи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2019 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2019 року.
Головуючий
Судді