Справа № 541/1195/19 Номер провадження 22-ц/814/2667/19Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
16 жовтня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
секретаря Кальник А.М.,
за участі: ОСОБА_1 та його представника - адвоката Пугач С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 серпня 2019 року, прийнятої під головуванням судді Гордівського О.А., із складанням повного тексту ухвали 30 серпня 2019 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді керівника та стягнення заробітної плати,-
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначав, що з 2009р. працював на посаді директора державного підприємства «Дібрівський кінний завод № 62». Після реорганізація підприємства з 2011 року по 02.05.2019 року працював згідно контракту на посаді керівника філії «Дібрівський кінний завод №62» Державного підприємства «Конярство України». 02.05.2019 року заступником директора з фінансових питань ДП «Конярство України» видано наказ № 65 про його звільнення. Просив визнати незаконним та скасувати вказаний наказ, поновити його на посаді керівника філії «Дібровський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України» з 03 травня 2019 року та стягнути з відповідача на його користь суму заробітної плати та інших платежів за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 серпня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито у зв'язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, спір належить розглядати за нормами господарського судочинства, оскільки ДП «Конярство України» перебуває на стадії банкрутства.
Ухвалу оскаржив ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з таких підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, у червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державного підприємства "Конярство України" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді керівника та стягнення заробітної плати.
В обґрунтування позову зазначав, що з 2009 року працював на посаді директора державного підприємства «Дібрівський кінний завод № 62». Після реорганізація шляхом приєднання ДП «Дібрівський кінний завод № 62» до Державного підприємства «Конярство України» з 2011 року по 02.05.2019 року працював згідно контракту на посаді керівника філії «Дібрівський кінний завод №62» Державного підприємства «Конярство України». 02.05.2019 року заступником директора з фінансових питань ДП «Конярство України» видано наказ № 65 про його звільнення, яке вважає незаконним.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 червня 2019 року відкрито провадження у справі.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що Державне підприємство "Конярство України" перебуває на стадії банкрутства на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 13 червня 2016 року.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.
Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15 жовтня 2015 року порушено провадження у справі № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України".
13 червня 2016 року внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи Державного підприємства "Конярство України".
Згідно п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Так, ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовом вже після порушення справи про банкрутство Державного підприємства, тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачу необхідно звернутися до Господарського суду м. Києва з даним позовом в порядку господарського судочинства.
Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. у справі № 541/459/17.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не свідчать про порушення ним норм процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374 п. 1ч.1, 375 ч.1, п.п.3,4, 381, 384 ЦПК України, апеляційний
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О.В. Прядкіна
Судді: С.Б. Бутенко
О.І. Обідіна