пр. № 2-асз/759/2/19
ун. № 759/1916/18
07 жовтня 2019 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору по адміністративній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
у жовтні 2019 р. заявник звернулася до суду із заявою про повернення судового збору, просить суд повернути сплачену суму судового збору у розмірі 704 грн 80 коп., у зв'язку із тим, що справа не розглядається у Святошинському районному суді м. Києва.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.02.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
04.06.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем сплачено судовий збір не за місцем розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 132 КАС України, порядок повернення судового збору встановлюється законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В даному випадку судовий збір не сплачено за місцем розгляду справи, що виключає можливість його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва.
З огляду на положення абз. 1 п. 5 Порядку №787 «Про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», відповідно до яких повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Таким чином, позивач не позбавлений можливості повернути помилково сплачений судовий збір, в зв'язку з порушення правил підсудності, на підставі Порядку №787.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 24.09.2018 по справі №805/168/18-а.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.26 своєї постанові №10 від 14.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05.04.2011 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Так, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Також, на необхідності надання саме оригіналу розрахункового документу на підтвердження сплати судового збору наголошує і в своєму інформаційному листі від 11.06.2012 року №31-08330-10-18/14701 «Щодо питань повернення судового збору» Міністерство фінансів України.
Між тим, звертаючись до суду з заявою про повернення судового збору, заявником не було надано оригіналу платіжного документу, який би підтверджував сплату судового збору за подання до суду вищевказаного позову. Надане заявником платіжне доручення не може вважатись оригіналом платіжного документу.
Таким чином, підстави для задоволення заяви про повернення судового збору відсутні.
В той же час, вважаю за необхідне роз'яснити, що заявник не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з відповідною заявою, додавши при цьому належним чином оформленим оригінал платіжного документу.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 132 КАС Украхни суддя, -
у заяві ОСОБА_1 про повернення судового збору по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська