Справа № 709/395/19
15 жовтня 2019 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, ПП "КП "Міжгір'я", третя особа - СТОВ "Агроко", про визнання права на земельну частку (пай) та майновий пай в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області
(далі - відповідач-1), ПП "КП "Міжгір'я" (далі - відповідач-2), третя особа - СТОВ "Агроко", про визнання права на земельну частку (пай) та майновий пай в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . В період свого життя ОСОБА_2 був членом колгоспу "Радянська Україна", який в 1995 році перетворився в СКВ "Міжгір'я", а з 1 березня 2014 року на підставі рішення загальних зборів спілку було реорганізовано в ПП "КП "Міжгір'я", яка є її правонаступником. Згідно з рішенням Чорнобаївської районної ради від 01 квітня 1994 року № 15-XXI СКВ "Міжгір'я" видано Державний акт на право колективної власності на землю від 18 липня 1994 року серії ЧР 19.4, з додатком № 1- списком громадян до нього, в якому за № 122 вказаний позивача батько - ОСОБА_2 16 квітня 2015 року затверджено зборами співвласників (членів) КСП список власників майнових паїв СКВ "Міжгір'я" Чорнобаївського району Черкаської області. ОСОБА_2 рахується в списку власників колишнього СКВ "Міжгір'я" і йому належить майновий пай під № 529. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить вказана земельна ділянка та майновий пай. Позивач прийняв спадщину ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак позбавлений можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку та майновий пай, тому що правовстановлюючі документи на них відсутні. У зв'язку з цим позивач просив визнати за ним право в порядку спадкування на земельну частку (пай) та майновий пай.
У судове засідання сторони не з'явились. Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримала (а.с. 57). Відповідачі надіслали відзиви на позовну заяву, просили розгляд справи проводити без їхньої участі
(а.с. 39, 51). Третя особа надіслала лист, в якому погодилася з позовом та просила розглянути справу за відсутності її представника (а.с. 41).
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_2 працював в колгоспі "Радянська Україна", який в 1995 році був реорганізований в СКВ "Міжгір'я" і був членом цього господарства. З 1 березня 2014 року воно реорганізовано в ПП "КП "Міжгір'я".
Пунктом 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720-95
"Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 16 лютого 2016 року серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Загальними зборами членів колишнього КСП "Міжгір'я" від 19 травня 2011 року проведено розподіл земельних часток (паїв), що підтверджується копією протоколу зборів членів колишнього КСП "Міжгір'я", внесених до додатку № 1 до державного акту на право колективної власності на землю від 21 липня 1994 року серії ЧР № 19-4 (а.с. 13-15) та затверджено список громадян - членів колишнього КСП "Міжгір'я", які взяли участь у жеребкуванні по розподілу земельних часток (паїв) 19 травня 2011 року, що підтверджується додатком № 2 до протоколу зборів членів колишнього КСП "Міжгір'я" від 19 травня 2011 року, де під № 122 (номер ділянки (паю) зазначений ОСОБА_2
Зборами співвласників (членів) колишнього КСП "Міжгір'я" 16 квітня 2015 року затверджено список власників майнових паїв СКВ "Міжгір'я" Чорнобаївського району, Черкаської області, в якому зазначений ОСОБА_2 під № 529 (майновий пай).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності.
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.
Позивач є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від
10 травня 1955 року серії НОМЕР_2 № НОМЕР_3 (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) за рахунок земель, отриманих СКВ "Міжгіря" в колективну власність, та майновий пай.
Відповідно до довідки ЖБК 99 м. Черкаси від 28 травня 2019 року № 43 (а.с. 62) позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 з ним проживав та був зареєстрований його батько - ОСОБА_2 з 22 жовтня 2004 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 62).
Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 27 березня 2019 року (вих. № 345-01/16) (а.с. 50), що надійшов у відповідь на запит суду
(а.с. 26), після смерті ОСОБА_2 , заяви в нотаріальну контору не поступали, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Разом з тим, позивач не може оформити в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) та майновий пай після смерті свого батька ОСОБА_2 , оскільки правовстановлюючі документи на них відсутні.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день його смерті, тобто
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 3 цієї статті Кодексу встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, позивач є таким, що прийняв спадщину ОСОБА_2 , оскільки на час її відкриття проживав разом із спадкодавцем.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Пунктом "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, з-поміж іншого, прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 ркоу № 7 член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач, як спадкоємець померлого батька - члена колективного сільськогосподарського підприємства, який отримав право на земельну ділянку (пай) за рахунок земель, отриманих СКВ "Міжгіря" в колективну власність та майновий пай, але не встиг при житті оформити право власності на них, має право на їх успадкування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) у розмірі
2,88 умовних кадастрових гектари, що належала його батькові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок земель, що перебувають у користуванні
ПП "КП "Міжгір'я" згідно з державним актом серії ЧР 19.4 від 21 липня 1994 року в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом право на частку майна в пайовому фонді
СКВ “Міжгір'я”, що належала його батькові ОСОБА_2 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.В. Чубай