ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17103/19
провадження № 3/753/6032/19
"20" вересня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП,
ОСОБА_1 , 11.08.2019 року, о 03 год. 15 хв., керуючи автомобілем «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на перехресті вул. Здолбунівська та пр. П. Григоренка в м. Києві, в порушення вимог п. 10.5 ПДР, виконуючи поворот ліворуч, при виїзді з перехрещення, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Seat Ibiza», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул. Здолбунівській в м. Києві, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Крім того, ОСОБА_1 , керував вказаним транспортним засобом, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовився у присутності двох свідків.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 130 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтями 124, 130 ч. 1 КУпАП, в якій ОСОБА_1 притягується до відповідальності, не належить до цих випадків.
За таких обставин вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме даними: протоколів про адміністративне правопорушення; даними схеми ДТП, яка складена уповноваженою особою, та підписана учасниками пригоди без будь-яких зауважень, зокрема щодо місця зіткнення, характеру та локалізації механічних пошкоджень, отриманих їх транспортними засобами; поясненнями іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , підтриманими в судовому засіданні та з яких вбачається, що він, рухаючись головною дорогою - вул. Здолбунівська в м. Києві, на перехресті із пр. П. Григоренка отримав удар від автомобіля «Audi A4», який також рухався головною дорогою та не ввімкнувши світлових покажчиків повороту, здійснив різкий поворот ліворуч, не надавши при цьому йому переваги в русі; поясненнями очевидця пригоди ОСОБА_3 , який підтвердив пояснення надані ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своїми підписами підтвердили, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Також, відповідно до ч. 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 р. № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з даних відеозапису та розписки, ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, а автомобіль, яким керував останній, було передано на зберігання його батьку - ОСОБА_6 , який зобов'язувався не допускати синадо керування транспортним засобом.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1, 122-4 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення в межах санкції статтей 124, 130 КУпАП.
Разом з тим, виходячи з норм ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення необхідно накласти у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, тобто за ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 384 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 124, 130 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 384 грн. 20 коп.
Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Крім того, роз'яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом. Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя