16 жовтня 2019 року
Київ
справа №1540/4713/18
адміністративне провадження №К/9901/28021/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі №1540/4713/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків їх виплати за період з січня 2016 року по вересень 2018 року включно.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
На вказане судове рішення, 18 лютого 2019 року Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху з наданням десятиденного строку для звернення із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із вказаною касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Судом встановлено, що касаційна скарга підписана тимчасово виконуючим обов'язки Військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 .
Проте, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ОСОБА_3 не надав належним чином оформленого документа, який би підтвердив його повноваження, як тимчасово виконуючого обов'язки Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 3, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі №1540/4713/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду