16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №1340/5005/18
адміністративне провадження №К/9901/27842/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі № 1340/5005/18 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Стрийська міська рада Львівської області, ОСОБА_5 про зобов'язання здійснити знесення самовільно збудованого об'єкту будівництва,
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі № 1340/5005/18.
Суддя-доповідач, в порядку здійснення перевірки матеріалів касаційної скарги на її відповідність приписам процесуального закону, встановив, що така не оформлена згідно вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вказаною правовою нормою процесуального закону встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги, а її частиною четвертою передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У даному ж випадку, вказані приписи КАС України скаржником не виконано, натомість порушується питання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що фінансування касатора здійснюється через органи державної казначейської служби, а відтак здійснення оплати судового збору у строки, визначені КАС України - не є можливим.
Так, згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що відстрочення сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Що ж стосується заявника, який, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень і є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, то кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене касотор не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням обставин і факторів, які впливають на тривалість процедури проведення відповідних платежів.
Також за приписами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з тим, оцінивши доводи, вказані скаржником на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд касаційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які би відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Відповідно до частини першої, підпункту п'ятого пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Кодексі адміністративного судочинства України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
В свою чергу статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1762, 00 грн.
Так, за подання суб'єктом владних повноважень позовної заяви немайнового характеру у 2018 році, судовий збір підлягав сплаті в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з даною касаційною скаргою, складає 3524,00 грн. ( 200% від 1762,00 грн. = 3524,00 грн.).
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: який підлягає зарахуванню за наступними реквізитами:
Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA678999980000031219207026007
Код класифікації доходів бюджету 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку 207
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Банківські реквізити для перерахування коштів в іноземній валюті до Державного бюджету України, у тому числі й для сплати судового збору за подання до Верховного Суду заяви про перегляд рішення, розміщено на сайті Державної казначейської служби України.
У графі «Призначення платежу» обов'язково необхідно вказати:
*;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з положеннями частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі № 1340/5005/18 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Стрийська міська рада Львівської області, ОСОБА_5 про зобов'язання здійснити знесення самовільно збудованого об'єкту будівництва - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
С.Г. Стеценко,
Суддя