16 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9546/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі за його позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
суддя(і) у І інстанції Іванчулинець Д.В.,
час ухвалення рішення 11 год 21 хв,
місце ухвалення рішення м. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення 08 серпня 2019 року,
У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» (далі - ТОВ «Коватехбуд») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - ГУ ДФС) № 0004495512 від 19 березня 2019 року, яким до нього було застосовано штраф на загальну суму 351 125,60 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (далі - ПН) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі № 260/413/19 у задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ПН, що складені ТОВ «Коватехбуд» та не підлягали наданню отримувачу (покупцю), не у повній мірі відповідають умовам, що дозволяють не застосовувати відповідальність за порушення строків їх реєстрації, оскільки не були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість (далі - ПДВ).
У апеляційній скарзі ТОВ «Коватехбуд» просить зазначене судове рішення скасувати та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що законодавцем допускається звільнення від відповідальності за вказане порушення при складанні ПН, що не надається отримувачу (покупцю), та повинна містити такі обов'язкові ознаки: бути складеною на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.
В даному випадку ТОВ «Коватехбуд» всі ПН складені на неплатника ПДВ, а відтак товариство звільнено від відповідальності за порушення строків реєстрації таких ПН.
В усіх ПН, щодо реєстрації яких встановлено порушення, у графі отримувач (покупець) зазначено «НЕПЛАТНИК» та індивідуальний податковий номер зазначено « 100000000000 ». Тому складені зОВ «Коватехбуд» ПН у відповідності до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) не підлягали наданню отримувачу (покупцю).
Оскільки контрагенти не зазнали шкоди від несвоєчасної реєстрації ПН у ЄРПН, позивачем сплачені податкові зобов'язання, то застосування штрафних санкцій у даному випадку не є доцільним.
Як вказує апелянт, судом першої інстанції не взято до уваги, що контролюючим органом не встановлена неповнота декларування позивачем своїх податкових зобов'язань та порушення прав контрагентів позивача.
Неврахування судом положення пункту 56.21 статті 56 ПК та практики Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України», «Щокін проти України» призвело до прийняття несправедливого рішення.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули. Клопотання представника ТОВ «Коватехбуд» про відкладення справи у зв'язку із незадовільним станом здоров'я його представника апеляційним судом відхилено у зв'язку із відсутністю належних доказів. За таких обставин відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б перешкоджали розгляду справи.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС було проведено камеральну перевірку звітності з ПДВ ТОВ «Коватехбуд», за результатами якої складено акт від 15 лютого 2019 року № 182/07-16-55-06/33925714.
У вказаному акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Коватехбуд» граничних термінів реєстрації ПН, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ, встановлених статтею 201 ПК.
Так, ГУ ДФС було встановлено такі порушення термінів реєстрації ПН у ЄРПН:
ПН № 12 від 26 липня 2017 року, затримка реєстрації 15 календарних дні;
ПН № 15 від 26 липня 2017 року, затримка реєстрації 16 календарних дні;
ПН № 5 від 09 серпня 2017 року, затримка реєстрації 8 календарних дні;
ПН № 3 від 04 серпня 2017 року, затримка реєстрації 8 календарних дні;
ПН № 6 від 11 серпня 2017 року, затримка реєстрації 12 календарних дні;
ПН № 11 від 28 березня 2018 року, затримка реєстрації 8 календарних дні;
ПН № 2 від 10 квітня 2018 року, затримка реєстрації 11 календарних дні;
ПН № 3 від 06 червня 2018 року, затримка реєстрації 13 календарних дні;
ПН № 8 від 12 липня 2018 року, затримка реєстрації 14 календарних дні;
ПН № 10 від 12 липня 2018 року, затримка реєстрації 31 календарний день;
ПН № 2 від 03 серпня 2018, затримка реєстрації 32 календарних дні;
ПН № 18 від 23 серпня 2018 року, затримка реєстрації 16 календарних дні;
ПН № 16 від 23 серпня 2018 року, затримка реєстрації 18 календарних дні.
ТОВ «Коватехбуд» було подано заперечення на акт перевірки від 15 лютого 2019 року, яке залишено без задоволення відповідачем (лист від 15 березня 2019 року № 6226/10/07-16-55-12).
19 березня 2019 року ГУ ДФС прийняло оспорюване позивачем ППР № 0004495512, яким на підставі 120-1.3 статті 120-1 ПК до ТОВ «Коватехбуд» застосовано штраф у загальній сумі 351125,60 грн.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.2. статті 201 ПК форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 201.2 статті 201 розділу V ПК наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31 грудня 2015 року затверджено: форму податкової накладної; Порядок заповнення податкової накладної (у редакції наказу Міністерства фінансів України № 276 від 23 лютого 2017 року, далі - Порядок № 1307).
Як зазначено в пункті 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
Згідно із пунктом 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000 ».
Пунктом 3 Порядку № 1307 визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Відповідно до пункту 201.7. статті 201 ПК податкова накладна з податку на додану вартість складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.3. статті 201 ПК у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
На думку апеляційного суду, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що ПК зобов'язує продавця товарів/послуг - платника ПДВ в установлені терміни скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН у межах граничних строків, визначених абзацом 14 статті 201.10 ПК, у тому числі і ПН, які не надаються покупцю.
За порушення строку реєстрації ПН приписами статті 120-1 ПК передбачено застосування до платника податків штрафних санкцій, за винятком порушення термінів реєстрації ПН, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому незастосування штрафної санкції, передбаченої статтею 120-1 ПК, можливе лише за наявності сукупності таких обставин:
1) податкова накладна не надається отримувачу (покупцю);
2) податкова накладна виписана на операцію з постачання товарів/послуг, яка звільнена від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою.
В силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційним судом додатково враховується під час вирішення спору аналогічну правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07 лютого 2019 року у справі № 808/3250/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18, від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.
Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що ні у ході розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду ТОВ «Коватехбуд» не навело будь-яких доказів на спростування висновків контролюючого органу про непроведення ним реєстрації зазначених у акті ПН у ЄРПН у встановлений законом строк, а також щодо правильності нарахування штрафних санкцій за вказане порушення.
Доводи скаржника щодо необхідності скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення позову ТОВ «Коватехбуд» на підставі висновків Європейського суду з прав людини та приписів пункту 56.21 статті 56 ПК, на думку апеляційного суду, є непереконливими з урахуванням конкретних обставин даної справи.
Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі № 260/413/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко