15 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9475/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.І., Большакової Н.В.
за участі секретаря судового засідання Болюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року (суддя - Дорошенко Н.О., м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання відмови неправомірною, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 19.04.2019 звернувся до суду з позовом до Костопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської, у якому просив визнати неправомірною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та зобов'язати Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської призначити і виплачувати в подальшому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до наданих документів з дня подачі позивачем заяви про призначення пенсії на пільгових умовах, тобто з дня звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах. В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 21.05.1991 по 14.09.2009 працював електромонтером лінійником по монтажу повітряних ліній високої напруги 3 розряду Рівненської механізованої колони №22 тресту «Львівсільелектросіткобуд», який в подальшому перейменований в Рівненське управління Закритого акціонерного товариства «Електро». Оскільки позивач досяг 55 річного віку, мав загальний стаж роботи 27 років, з них стаж роботи на посаді електромонтера лінійника по монтажу повітряних ліній високої напруги більше 12 років 6 місяців, він звернувся до відповідача про нарахування та виплату пенсії на пільгових умовах, до якої долучив відповідні документи, які підтверджують вік та стаж роботи, а саме: трудову книжку та свідоцтво про народження. Проте, відповідач листом відмовив у підтвердженні стажу роботи у зв'язку з відсутністю первинних документів за час виконання роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі №460/944/19 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на обставини, викладені в позовній заяві, яким суд першої інстанції не надав належної правової оцінки. Крім цього, наголошує, що стаж роботи, який дає позивачу право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується належними та допустимими доказами, а саме відповідними записами в трудовій книжці. Позивач вважає безпідставною відмову відповідача у призначення пільгової пенсії з підстав відсутності результатів атестації робочого місця за умовами праці.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Разом з тим відповідач подав клопотання, в якому просить про заміну сторони відповідача його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне замінити Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.03.2019 звернувся до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах з дня подачі заяви, до якої долучив: копію свідоцтва про народження, копію трудової книжки, копію ідентифікаційного коду та копію паспорта.
Листом Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 10.04.2019 №О-11/060 позивача повідомлено, що надані ним документи не відповідають вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема відсутні: довідка про пільговий характер роботи, копії наказів про результати проведених атестацій робочих місць за умовами праці (з переліком атестованих робочих місць). Тому, періоди роботи позивача не можуть бути зараховані до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. З огляду на зазначене, з представлених документів не вбачається, що ОСОБА_1 працював на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, тому, відповідно, права на пенсію за віком на пільгових умовах позивач не має.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення'позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що пільговий характер роботи позивача не підтверджений належним чином, оскільки не надано доказів проведення атестації саме умов праці позивача.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до пункту«б» статті 13 Закону №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за № 383 (далі - Порядок №383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 за №10, що була чинна з 26.01.1991 до 11.03.1994, було затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, у якому під позицією 2290000а-19829 передбачена посада електромонтера-лінійника по монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що була чинна з 11.03.1994 до 16.01.2003, було затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у якому під позицією 2290000а-19829 підрозділу «а» Розділу ХХVII передбачена посада електромонтера-лінійника по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, що була чинна з 16.01.2003 по 02.08.2016, було затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у якому під позицією 27а підрозділу «а» Розділу ХХVII була передбачена посада електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі.
Таким чином, посада «електромонтер-лінійник з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі», за якою позивач працював в період з 21.05.1991 по 14.09.2009, була віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Суд першої інстанції правильно встановив встановив, що трудова книжка позивача містить записи про його роботу в період з 21.05.1991 по 14.09.2009 на посаді «електромонтер-лінійник з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі», яка віднесена до Списку №2. Відтак, доводи відповідача щодо необхідності подачі позивачем для призначення пільгової пенсії за віком уточнюючої довідки про характер та умови роботи, є безпідставними та необґрунтованими.
Разом з тим, апеляційний суд враховує, що пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і періоди виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637.
Зарахування пільгового стажу за результатами атестації робочих місць за Списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників передбачено положеннями статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442, який набрав чинності 21.08.1992) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з пунктом 1 Порядку №442 атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
За змістом пункту 6 Порядку №442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Пунктами 8, 9 Порядку №442 визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Відповідно до пунктів 4, 4.1, 4.3 Порядку №383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383 якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Зазначені положення нормативних актів вказують, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Комплексний аналіз норм Закону №1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено раніше Верховним Судом України, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13) та постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року (справа № 308/3135/17), від 07 лютого 2019 року (справа №356/41/17), від 22 серпня 2019 року (справа №607/2864/15-а).
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
З матеріалів справи встановлено, що надані позивачем документи не підтверджують пільговий характер умов праці та наявність за результатами атестації робочого місця позивача права на призначення пенсії за Списком №2.
Так, трудова книжка, яка була надана позивачем для призначення спірної пенсії, не містить відомостей про проведення атестації її посади та не відображає характеру умов праці, а також зайнятості у шкідливих умовах праці повний робочий день. А довідки, які б підтверджували характер виконуваної позивачем роботи та відомості щодо проведення атестації за посадою електромонтера-лінійника по монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі відсутні. Також не надано копії відповідного наказу по підприємству щодо проведення атестації за посадою, яку обіймав позивач у спірний період.
Крім того, з матеріалів справи не встановлено доказів проведення підприємствами атестації робочого місця, на якому працював позивач, в період часу його роботи (з вересня 1992 року), коли це стало законодавчо визначеною умовою для призначення пенсії на пільгових умовах, відтак підстави для зарахування пільгового стажу для призначення пенсії відсутні.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відсутність відомостей про проведення атестації посади позивача, про характер умов праці, та про зайнятість у шкідливих умовах праці повний робочий день унеможливлює підтвердження права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, суд апеляційної інстанції виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені позивачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
О. О. Большакова
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2019 року.