Справа № 240/6268/18
Головуючий у 1-й інстанції: Попова Оксана Гнатівна
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
09 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (рішення складено у повному обсязі 12 березня 2019 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити, провести нарахування та виплату пенсії,
позивач 27.12.2018 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати дії Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови призначити, провести нарахування та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 06.02.2018 протиправними;
- зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, провести нарахування та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 06.02.2018.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII.
Зобов'язано Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII та за результатами розгляду прийняти рішення із врахуванням висновків суду та встановлених обставин справи.
У решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 352,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що саме суд має відновити порушене право позивача та зобов'язати відповідача признати йому пенсію.
Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
08.10.2019 до суду надійшов лист позивача про долучення до матеріалів справи документу, а саме, копії направленої пенсійному органу заяви про виконання рішення суду та повторного розгляду заяви.
08.10.2019 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його участі.
Також 08.10.2019 до суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про заміну відповідача у справі та розгляд справи без участі представника відповідача.
Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Згідно з витягом з ЄДРПОУ Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 05.08.2019 припинено.
Таким чином, суд дійшов висновку про заміну відповідача по справі № 240/6268/18 - Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити повністю, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
ОСОБА_1 має статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.01.2009, виданого Рівненською обласною державною адміністрацією. Вказане посвідчення не є відкликаним, скасованим або визнаним не чинним у встановленому порядку.
Відповідно до довідки ЖЕД №1 від 03.02.2017 №3, ОСОБА_1 був зареєстрований в АДРЕСА_1 , з 12.03.1993 по 31.12.1993, з 12.04.1994 по 17.03.1995, з 17.03.1995 по 31.12.1995, з 06.02.1996 по 31.01.1997, з 31.01.1997 по 31.12.1997.
Згідно з довідкою КП Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж" від 01.03.2018 №7, ОСОБА_1 дійсно працював та працює в Колективному управління Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж". Зокрема, ОСОБА_1 відряджався до м. Кузнецовськ на Рівненську АЕС для виконання електромонтажних робіт.
Вказані обставини також підтверджуються: довідкою КП Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж" від 20.02.2018 №6-1; записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 ; табелями використання робочого часу за 1989-1990 роки, а також пояснюючими записками.
Позивач звертався до Коростишівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії, як громадянин, який постійно проживав (працював) на території зони посиленого радіоекологічного контролю, надавши підтверджуючі документи, зокрема, посвідчення та довідки з місця проживання та роботи.
Листом вих. №1681/03 від 07.02.2018 Коростишівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років в порядку статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з мотивів не підтвердження проживання (роботи) станом на 01.01.1993 4-х років у зоні радіоекологічного контролю.
Не погоджуючись із наданою відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що питання призначення пенсії у спірних правовідносинах належить до виключних (дискреційних) повноважень Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, щодо питань призначення та виплати пенсії, а тому, заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову за таких підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Так, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років - на два роки та додатково 1 рік за три роки проживання чи роботи, але не більше 5 років.
Згідно ч. 3 ст. 55 Закону №796-ХІІ призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Частиною 1 ст. 26 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) вказано, що право на призначення пенсії за віком після досягнення пенсійного віку мають особи, які мають страховий стаж не менше 15 років до 01 січня 2018 року.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком визначено пунктом 2.1 Порядку №22-1.
Згідно пункту 2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ є відповідне посвідчення. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу такої особи.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною, зокрема, у постанові від 27.02.2018 у справі №344/9789/17.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивачем до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було надано сукупність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження права ОСОБА_1 призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до статті 55 Закону №796-XII.
Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача призначити, провести нарахування та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд першої інстанції виходив з того, що таке рішення є втручанням в дискреційні повноваження пенсійного органу.
Однак, колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) якими передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи, що позивачем до пенсійного органу надано документи, які підтверджують право позивача на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до статті 55 Закону №796-XII, апеляційний суд вважає, що належним та достатнім способом захисту прав позивача буде зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 06.02.2018.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення в оскаржуваній позивачем частині не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції стягнуто з Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 352,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Однак, за приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тобто, в даному випадку суд першої інстанції повинен був стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а не стягнувати їх з відповідача.
За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1762 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції 0.0.1223178772.1 від 27.12.2018 на суму 704,80 грн. та квитанції № 0.0.1362249860.1 від 22.05.2019 на суму 1057,20 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 06 лютого 2018 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідент. № НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сторчак В. Ю. Сушко О.О.