про повернення апеляційної скарги
Справа № 824/153/19-а
15 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Охрімчук І.Г.
суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування припису та постанов про накладення штрафу,
Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року позов задоволено частково. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 10 вересня 2019 року залишено апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в 10-денний строк, з моменту отримання ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.
Судом встановлено, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 18.09.2019 року , тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 30.09.2019. Однак, у наданий судом термін недоліки апеляційної скарги усунуті не були, не подано документу про сплату судового збору.
03.10.2019 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши заявлене стороною клопотання колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню. з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити від сплати судових витрат.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI«Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів в;) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, відповідач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія вказаної норми закону щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від 23.01.2015 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Відтак, беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення за наслідками перегляду справи.
Варто зазначити, що у разі задоволення клопотання відповідача, вказане може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Таким чином, вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, тому колегія суддів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
Відмовити Управлінню Держпраці у Чернівецькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування припису та постанов про накладення штрафу повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Охрімчук І.Г.
Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.