Справа № 716/718/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Стрілець Я.С.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
08 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20 червня 2019 року (м. Заставна) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування постанови про порушення митних правил №3374/40800/18,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №3374/40800/18 Чернівецької митниці ДФС про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень України відносно позивача та закрити провадження по справі.
Відповідно до рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20 червня 2019 року позов задоволено частково: скасовано постанову про порушення митних правил №3374/40800/18 Чернівецької митниці ДФС про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень України відносно ОСОБА_1 та закрити провадження по справі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 23.09.2018 року головним державним інспектором ВМО №1 митного посту «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил №3374/40800/18.
Як вбачається із змісту протоколу, інспектором було виявлено порушення: згідно інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів у пунктах пропуску для автомобільного сполучення» громадянин України ОСОБА_1 08.08.2018 року ввіз на митну територію України через митний пост «Шегіні» пункт пропуску «Шегіні-Медука», Львівської митниці ДФС автомобіль марки «MERCEDES» країна реєстрації Польща, державний номер НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_2 з метою транзиту та повинен був вивезти з митної території України вказаний автомобіль в строк до 10 діб. Фактично вказаний транспортний засіб гр. ОСОБА_1 вивозить за межі митної території України 23.10.2018 року. Таким чином гр. ОСОБА_1 перевищив, встановлений ст.95 МК України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більш ніж на десять діб. Зазначені дії мають порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.
Постановою по справі про порушення митних правил №3374/40800/18 від 23.11.2018 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 8500 грн. 00 коп.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, ч.3 ст. 470 Митного кодексу України передбачено, що особа притягається до відповідальності у разі перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.3 ст. 470 МК України характеризується вчиненням дій, які полягають, зокрема, у перевищенні встановленого строку доставки товарів, транспортних засобів більше ніж на десять діб.
Частиною 1 ст. 90 Митного кодексу України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Нормами п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).
У десятиденний термін автомобіль з митної території України вивезено не було.
При цьому, позивач із постановою від 23.11.2018 року не погоджується, вказуючи на те, що він має статус нерезидента та ввозив свій транспортний засіб у режимі «тимчасового ввезення».
З матеріалів справи встановлено, що позивач є громадянином України, однак виїхав на постійне місце проживання до Іспанії та 03.12.2012 року прийнятий на консульський облік, що підтверджується копією його закордонного паспорту, яка також наявна у матеріалах справи про порушення митних правил.
В силу п.1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.
Необхідність сплати особою митних платежів при ввезенні на територію України транспортного засобу для особистого користування або звільнення від їх сплати залежить від того, чи є особа резидентом чи нерезидентом і встановлюється митним органом при ввезенні автомобіля на територію України.
Основоположним критерієм визначення особи резидентом чи нерезидентом у розумінні Митного кодексу України є її постійне місце проживання, а не її громадянство, оскільки нерезидентом може бути, зокрема, як громадянин України, так і громадянин іншої держави.
Для того щоб особа вважалася нерезидентом вона повинна відповідати певним критеріям характерним для нерезидентів України, а саме мати статус (бути) іноземця чи особи без громадянства або бути громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України.
Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №751/7809/16-а, провадження № К/9901/11364/18.
Отже, позивач є нерезидентом та має постійне місце проживання у Іспанії.
За змістом ч.3 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів (частина друга статті).
Крім того встановлено, що справу про порушення позивачем митних правил було розглянуто у його відсутності та відсутності його представника, хоча останні клопотали письмово про це. В зв'язку із вказаним позивач був позбавлений можливості надати пояснення та докази, які спростовували наявність у його діях порушень митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
Відтак, уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Також слід зазначити, що позовна вимога щодо визнання оскарженої постанови протиправною задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право;
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Даний перелік можливих судових рішень є вичерпним, і не передбачає право суду визнавати дії суб'єкта владних повноважень протиправними у даній категорії справ.
Крім того, позовна вимога про визнання оскаржуваної постанови протиправною охоплюється вимогою про її скасування, а тому окремому розгляду не підлягає.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20 червня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.