Справа № 565/1564/19
Провадження № 3/565/788/19
16 жовтня 2019 року м.Вараш
Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Мануляк Ю.В., з участю секретаря судового засідання Данилко Л.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Невідомського О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Вараського відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.08.2019 року серія БД№267647, 14 серпня 2019 року о 01 год. 08 хв. в м.Вараш по пр.. Тараса Шевченка водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови) від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820» та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Запис відеоматеріалів проводилось за допомогою відео реєстратора УІ DASH CAMERA -83A9 NF та нагрудної камери «POLICE CAMERA» Model-HD66.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, заперечив обставини викладені у протоколі. Пояснив, що ввечері 13.08.2019 року відпочивав із друзями в АДРЕСА_2 . Коли друзів необхідно було відвезти до міста Вараш, то він подзвонив синові ОСОБА_3 Син приїхав та забрав їх усіх до міста Вараш. За кермо він не сідав, оскільки вживав алкоголь. Біля магазину де син зупинив автомобіль він пішов купити усім кави, а коли повернувся то сів саме з лівої сторони, бо ОСОБА_3 пересів на задні сидіння автомобіля поки він спілкувався з друзями. У цей час під'їхали працівники поліції та попросили вийти його з автомобіля та пройти тест на що він відмовився, бо не їхав за кермом. Працівники поліції зателефонували свідкам і після їх приїзду склали протокол. На автомобілі після складання протоколу поїхав син ОСОБА_3 .
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Невідомський О.А. додатково звернув увагу суду на те, що жодного доказу керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 суду не надано.
Свідок ОСОБА_4 , який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення від 14.08.2019 року, у судовому засіданні 08.10.2019 року показав, що він заїзджав у магазин «Парк 24» у місті Вараш і побачив як стояли поліцейські та затриманий, як він потім дізнався ОСОБА_1 , який вів себе агресивно та відмовився дути в прилад. Підтвердив, що не бачив хто керував транспортним засобом та не бачив руху транспортного засобу.
Свідок ОСОБА_5 , який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення від 14.08.2019 року, у судові засідання не з'являвся, незважаючи на те, що 01.10.2019 року особисто отримав судову повістку на судове засідання, яке відбулося 08.10.2019 року. За таких обставин письмові пояснення свідка ОСОБА_5 від 14.08.2019 року суд вважає неналежним доказом, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові в справі № 560/751/17 від 27.06.2019 року, згідно якої письмові пояснення свідків адміністративного правопорушення без їх допиту в судовому засіданні не можуть бути беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Поліцейський, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.08.2019 року, сержант поліції Карпенко О ОСОБА_6 О. тричі не з'явився у судове засідання. Суду надано відповідь про неможливість прибуття сержанта поліції ОСОБА_7 до суду 16.10.2019 року у зв'язку зі службовою діяльністю.
Свідок ОСОБА_3 , який був викликаний у судове засідання за клопотанням захисника, у судовому засіданні 16.10.2019 року показав, що з 13 на 14 серпня 2019 року близько опівночі до нього зателефонував батько ОСОБА_1 та попоросив відвезти його з друзями до міста Вараш. Він приїхав та забрав батька з двома друзями та відвіз їх в місто Вараш де зупинився біля магазину, бо батько з друзями хотіли випити кави. Як батько пішов по каву, то він сів на задні сидіння в мікроавтобусі. Як повернувся батько, то сів на водійське сидіння, а потім приїхали працівники поліції. Батько довго з ними розмовляв на вулиці, дав їм документи на автомобіль, які знаходилися з правої сторони автомобіля у відсіку для дрібних речей. Протягом розмови батька з поліцейськими він знаходився на задньому сидінні автомобіля, а коли розмову закінчили, то сів за кермо і відігнав машину. Батька ніхто не відсторонював від керування автомобілем. Батько не керував автомобілем взагалі тієї ночі.
З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів із нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, які зберігаються на DVD-R диску при матеріалах адміністративного провадження, встановлено, що поліцейські під'їхали до білого мікроавтобуса MERCEDES-BENZ SPRINTER, який був припаркований на обочині дороги. Із транспортного засобу вийшов ОСОБА_1 , якому вказали, що він порушив Правила дорожнього руху України. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 надав документи. Своєї вини не визнавав та не підтверджував, що керував транспортним засобом. Відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Поліцейські у телефонному режимі викликали свідка та склали протокол про адміністративне правопорушення.
Статтею 245 КУпАП, передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
При оцінці доказів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноважені особи повинні з'ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у цій справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вірогідний цей доказ і як він взаємопов'язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об'єктивне й обґрунтоване рішення з адміністративної справи.
Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та показання свідків, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши обставини вчиненого адміністративного правопорушення і обґрунтовано перевіривши докази, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.
Частиною першою ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на суспільний порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Істотною ознакою презумпції невинуватості, що закріплена в статті 7 КУпАП є те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння. З цього випливає, що обов'язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Пунктом 27 вказаної постанови визначено, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Долучені поліцейським СРПП №4 Вараського ВП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції ОСОБА_7 до матеріалів справи рапорт від 14.08.2019 (а.с.4), направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до ДЗ «СМСЧ-3» від 14.08.2019 року (а.с. 5), письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 6), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння від 14.08.2019 (а.с. 7) копія постанови серії ДПО18 № 259819 стосовно ОСОБА_1 за ч.1ст. 122 та ч. 5 121 КУпАП (а.с. 8) та відеозаписи із нагрудних камер поліцейських та відео реєстратора, які зберігаються на DVD-R диску при матеріалах адміністративного провадження, (а.с.9) не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 14.08.2019 року керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 Інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України до матеріалів справи не додано.
Доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем 14 серпня 2019 року матеріали справи не містять. За таких підстав, викладені в протоколі обставини того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження.
Оскільки, керування особою транспортним засобом є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а керування транспортним засобом того вечора категорично заперечується ОСОБА_8 , й нічим іншим, крім змісту самого протоколу про адміністративне правопорушення цей факт не підтверджується, суд, виходячи з принципу презумпції невинуватості, не може встановити наявність цього елементу складу правопорушення, а, отже, й складу самого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановити неможливо.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що Конституцією України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, особа не може бути визнана винуватою доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку, при тому, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та керуючись ст. 245 КУпАП, згідно якої завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, суд приходить до висновку, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому провадження в даній справі слід закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.7, 10, 11, 130, 247, 256, 283, КУпАП, суддя,-
Закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суд через Кузнецовський міський суд Рівненської області.
Суддя Ю.В. Мануляк