Справа № 564/2236/19
Рядок статзвіту № 20
11 жовтня 2019 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі^
головуючий суддя Цвіркун О. С.
з участю секретаря судових засідань Забейди А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Случика Василя Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Случика В.С. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просив суд скасувати постанову інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Случика Василя Сергійовича серії ДПО18 №592408 від 20.08.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адмністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 за ч. 2, 3 ст. 121 КУпАП в розмірі 680 грн.
В обгрунтування позовних вимог, зокрема, покликається на те, що 20 серпня 2019 року інспектором ВБДР УПП в Рівненській області ДПП Случиком B.C. відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №592408. Згідно вказаної постанови, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2,3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. У фабулі вказаної вище постанови вказано, що він експлуатував ТЗ, який не пройшов обов'язкового технічного контролю та керував транспортним засобом, який призначений для перевезення пасажирів з технічною несправністю, а саме тріщиною вітрового скла у зоні дії склоочисників. ОСОБА_1 вказує, що під час винесення постанови уповноваженою особою органу поліції було порушено вимоги ст.ст. 245, 268, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином, постанова винесена відповідачем є незаконною і підлягає скасуванню з огляду на наступне. Зазначає, що 20 серпня 2019 року близько 17 год. 00 хв. на пасажирському автобусі БАЗ А079.23. д.н.з. НОМЕР_1 він здійснював рейс за маршрутом м.Рівне-м.Костопіль та перевозив пасажирів, і він є найманим працівником, а саме водієм пасажирського автобуса (маршрутного таксі) у ФОП ОСОБА_2 , а тому він не може нести відповідальність за непроведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу. Також вказав, що вказані у постанові тріщина на лобовому склі автомобіля в зоні склоочисників не можуть вважатися ані додатковим предметом, ані нанесенням на скло покриттям, вони не погіршують прозорість скла та жодним чином не обмежують оглядовість з місця водія, що вказує на відсутність в його діях порушення ПДР України, а саме п. 31.4.7 «в» ПДР, оскільки при наявності сколів та тріщин на вітровому склі експлуатація автомобіля не забороняється.
Враховуючи викладене просить суд задоволити його позовні вимоги.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином в установленому законом порядку.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним в установленому законом порядку. У поданому на адресу суду відзиві, представник відповідача, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки позовні вимоги позивача необґрунтовані та є такими, що не підлягають до задоволення, а постанова серії ДПО18 №592408 від 20.08.2019 року є законною, обґрунтованою та такою, що відображає дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, вирішив, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Встановлено, що 20.08.2019 року відповідачем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 592408 відносно ОСОБА_1 за ч. 2, 3 ст. 121 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн.
У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 20.08.2019 року о 17 год. 08 хв., у м. Рівне, по вул. Гагаріна, керував транспортним засобом, що використовується для перевезення пасажирів, а саме БАЗ А079.23. д.н.з. НОМЕР_1 , з технічною несправністю, експлуатація з якою забороняється, а саме з тріщиною вітрового скла в зоні дії склоочисників, чим порушив п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, також транспортний засіб підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3.б. ПДР України, ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП та ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що пасажирський автобус марки БАЗ А079.23, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» підлягає обов'язковому технічному контролю в порядку, визначеному постановою КМУ від 30.01.2012 року № 137, а саме двічі на рік.
Відповідно до п. 31.3 Б) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Диспозиція ч. 3 ст. 121 КУпАП, передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що він 20.08.2019 року близько 17 год. 00 хв. керував пасажирським автобусом БАЗ А079.23. д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював рейс за маршрутом м. Рівне- м. Костопіль та перевозив пасажирів, однак він не є власником транспортного засобу БАЗ А079.23. д.н.з. НОМЕР_1 , а є найманим працівником - водієм пасажирського автобуса (марштрутного таксі) ФОП ОСОБА_2 , а тому він не може нести відповідальність за не проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів.
Однак, суд вважає за вірне зазначити, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за те, що він керував транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, а не за те, що він не здійснив проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортного засобу, яким керував, а саме автобуса БАЗ А079.23. д.н.з. НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 у позовній заяві також зазначає, що йому не було відомо той факт, що попередній протокол ОТК щодо транспортного засобу БАЗ А079.23. д.н.з. НОМЕР_1 , вичерпав свою дію і було необхідним проведення обов'язкового технічного контролю, оскільки за його посадовою інструкцією та трудовим договором він не несе за такі дії власника відповідальність.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 визнає, що він дійсно керував 20.08.2019 року близько 17 год. 00 хв. пасажирським автобусом БАЗ А079.23. д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, а дія попереднього протоколу ОТК щодо транспортного засобу БАЗ А079.23. д.н.з. НОМЕР_1 , вичерпала свою дію.
Враховуючи викладене суд, вважає дії відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, правомірними.
Також, ОСОБА_1 спірною постановою було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Так, диспозиція ч. 2 ст. 121 КУпАП, передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Зі змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП, оскільки він 20.08.2019 року о 17 год. 08 хв., у м. Рівне, по вул. Гагаріна, керував транспортним засобом, що використовується для перевезення пасажирів, а саме БАЗ А079.23. д.н.з. НОМЕР_1 , з технічною несправністю, експлуатація з якою забороняється, а саме з тріщиною вітрового скла в зоні дії склоочисників, чим порушив п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує, що на лобовому склі автомобіля, яким він керував, в зоні склоочисників була тріщина, однак, як зазначає, позивач, вона не погіршує прозорість скла та жодним чином не обмежує оглядовість з місця водія, що вказує на відсутність в його діях порушення ПДР України, а саме п. 31.4.7 «в» ПДР, оскільки при наявності сколів та тріщин на вітровому склі експлуатація автомобіля не забороняється.
Однак, суд з вказаним твердженням позивача не погоджується, з таких підстав.
Відповідно до п. 31.1 ПДР технічний стан странспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишкього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно приписам п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Суд погоджується, з запереченням відповідача, що посилання позивача у позові на норми матеріального права, а саме п. 31.4.7 «в» ПДР України є безпідставними у цьому випадку, оскільки при притягненні його до адміністративної відповідальності, відповідачем було враховано, що ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом були недотримані норми стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху - ДСТУ 3649:2010 - Національний стандарт України - Колісні транспортні засоби Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання, що установлює вимоги щодо безпечності стану КТЗ, що перебувають в експлуатації.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до переконання, що відповідачем було з'ясовано та враховано всі обставини по справі і його дії по винесенню постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 КУпАП та ч. 3 ст. 121 КУпАП є законними, а постанова є правомірною, винесеною з дотриманням чинного законодавства.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 241, 243, 244, 246, 250, 271, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Случика Василя Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Случик Василь Сергійович, м. Рівне, вул. С.Бандери, 14
Текст рішення виготовлено 16.10.2019 року.
СуддяО. С. Цвіркун