Справа № 564/2665/19
11 жовтня 2019 року
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Олійника П.В.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,
Позивачі звернулись в суд з позовом до відповідача про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності
Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду, яка має відповідати вимогам зазначеним в статтях 175 та 177 ЦПК України.
Позовна заява має відповідати формі та змісту встановленого в ст. 175 та 177 ЦПК України.
У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
Позивачем до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн., як за подання позовної заяви немайнового характеру.
Однак, в позовній заяві позивачі просять виділити в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, дана вимога є вимогою майнового характеру.
Законом України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду фізичною особою позову майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. п. 2, 9, 10 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, а якщо позов складається з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності або його витребування позивач повинен зазначити ціну позову вартістю майна.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру, в розмірі передбаченому законодавством та визначити ціну позову.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху.
За таких обставин суд вважає, що згідно ст.185 ЦПК України позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку не виконання ухвали суду - не подачі заяви з виправленими недоліками - заява на підставі ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та буде повернуто заявнику.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
СуддяП. В. Олійник