Справа № 640/18073/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
16 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Лічевецького І.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року
у справі №640/18073/18 (розглянутої у спрощеному провадженні)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив суд:
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 15.08.2018 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час призначення позивачу пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно застосовано положення ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначений попередньо саме у межах даного Закону, оскільки попереднє отримання ним пенсії за вислугу років регламентувалось положеннями Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Вказане, твердження позивача, свідчить про те, що пенсія за віком на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначалась йому вперше, а тому під час її призначення та нарахування слід застосовувати показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 - 2017 роки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року позов задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити ОСОБА_1 починаючи з 15.08.2018 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В подальшому ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року виправлено описку у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 в адміністративній справі №640/18073/18, у мотивувальній (абз. 3 стр. 3) та резолютивній частинах формулювання «за три календарні роки» на вірне - «за 2016 та 2017 роки». Вірним є формулювання: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити ОСОБА_1 починаючи з 15.08.2018 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки, у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Позивачем відзив на апеляційну скаргу подано не було.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, вперше ОСОБА_1 призначено пенсію 16.09.2008. Підставою для призначення та нарахування позивачу пенсії до спірного перерахування слугували положення Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
У подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.08.2018 №807225 позивачу здійснено перерахунок пенсії за віком починаючи з 15.08.2018.
При цьому, за твердженням представників сторін, під час здійснення з 15.08.2018 перерахунку належної позивачу пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, замість 2016-2017 роки.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої законні права та інтереси порушеними, звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки мало місце призначення іншої пенсії за іншим Законом, а саме: Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», відтак, у межах спірних правовідносин має враховуватись показник показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки, у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком) ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Основного Закону).
Приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону (ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV).
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з п. 2, 16 розд. XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим Законом, а саме: Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Відтак, у межах спірних правовідносин має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком). Разом з тим, слід враховувати ту обставину, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Таким чином, оскільки позивач 15.08.2018 звернувся за з заявою про переведення його на пенсію за віком заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.
Посилання апелянта на ту обставину, що позивач звертався у 2017 році із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи. Так, в наданій відповідачем копії пенсійної справи ОСОБА_1 . відсутні документи, які підтверджують таке звернення позивача в 2017 році.
Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а відповідачами в свою чергу не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: І.О. Лічевецький
А.Б. Парінов