?
15 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/226/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Кушнір І. В., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2019 (суддя Олейняш Е. М.)
і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 (головуючий суддя Поліщук Л. В., судді Богатир К. В., Мишкіна М. А.)
у справі № 915/226/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва
про стягнення 742 334,80 грн
03.05.2019 рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019, позовні вимоги задоволено повністю.
04.10.2019 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 915/226/19.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.10.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Кушнір І. В., Могил С. К.
За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 915/226/19 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2019 про відкриття провадження у справі, з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України, суд визнав справу № 915/226/19 малозначною.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Суд першої інстанції, врахувавши те, що правовідносини між сторонами регулюються лише одним договором, обсяг доказів не є значним, а предметом спору є вимога майнового характеру, яка не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму, визнав справу малозначною. Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а Суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі і тому відмовляє у такому відкритті, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 915/226/19.
2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику разом з доданими до неї додатками.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді І. В. Кушнір
С. К. Могил