36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.10.19 Справа № 917/84/19
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради"
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
про зобов'язання вчинити дії
за участю представників: від позивача: Зогаль О. М.; від відповідача: Данілова Н. Н.
встановив:
До господарського суду Полтавської області надійшов позов Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради" до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" з вимогами про:
1) зобов'язати виключити з особового рахунку нараховану за період 01.10.2016р.-24.01.2017р. заборгованість в сумі 49729,00 грн.;
2) визнати умови ч. 3 п. 22 договору № 3722/4 "С" про закупівлю теплової енергії у вигляді гарячої води за державні кошти від 23.01.2018р. такими, що не відповідають п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р.;
3) стягнути 73165,45 грн., у тому числі - 54271,90 грн. - сума надмірно сплачених коштів за спожиті послуги теплопостачання, 13502,90 грн. - пені, 4266,61 грн. - інфляційних, 1124,01 - 3 % річних, а також 5763,00 грн. судових витрат (в редакції уточненої позовної заяви № 195 від 06.02.2019р.; т.1 а.с.128-132).
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що позивач провів нарахування вартості послуг з теплопостачання приміщення з порушенням законодавства та умов договорів № 3722/2 від 20.01.2016р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, № 3722/3 "С" від 24.01.2017р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, № 3722/4 "С" від 23.01.2018р. про закупівлю теплової енергії у вигляді гарячої води за державні кошти.
Відповідач у відзиві (вхід. № 2080 від 01.03.2019р.) проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що з початку опалювального сезону спірний будинок обладнано трьома будинковими вузлами обліку теплової енергії. Оскільки приміщення позивача розташовані на першому поверсі 1-4 під'їздів нарахування плати за теплову енергію для опалення споживачам цих під'їздів здійснюється у відповідності до сумарних показів вузлів обліку тепла І та ІІ вводів пропорційно опалювальній площі (об'єму). В зв'язку з внесенням змін в облікову базу в кінці місяця, нарахування за теплову енергію за період з 11.10.2016 по 15.12.2016 були скориговані. За теплову енергію, поставлену позивачу у період січень-квітень 2017 р., позивач має заборгованість в сумі 49333,87 грн., отже відсутні підстави для корегування даних особового рахунку в цій частині. Вимоги про визнання незаконним частини 3 п. 23 договору № 3722/4 від 23.01.2018 підлягають відхиленню, так як цей договір укладений за результатом публічних закупівель, після укладення договору його положення не можуть бути змінені сторонами, на даний час предмет спору припинив існування. 14.02.2019 сторони підписали додаткову угоду до договору № 3422/4 «С», якою зменшили суму договору до фактично спожитої теплової енергії у 2018 році - 298 356,23 грн. (т.1, а.с.141-150).
Позивач у відповіді на відзив (вхід. №2380 від 12.03.2019р.) зазначив, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні асигнування та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. За період жовтень-грудень 2016 позивач мав сплатити 50590,30 грн., а оплата була проведена на суму 66958,82 грн. Відповідач не повідомляв позивача про суттєві зміни в обліку теплової енергії та про встановлення загальнобудинкового теплового лічильника (т.1, а.с.215-217).
Відповідач надав суду заперечення на відповідь (вхід. 2979 від 26.03.2019р.). (т.1,а.с.226-230).
У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2019 року справа передана на розгляд судді Безрук Т. М. (т.1 а.с.1).
За ухвалою господарського суду від 22.01.2019 року було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (т.1 а.с.2-3, 126-134).
За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області 12.02.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в підготовче засідання, та встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи (т.1 а.с.135-136).
За ухвалою від 18.06.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.74-75).
Позивачем в судовому засіданні 15.10.2019 подано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткового доказу. Вказаний доказ залишено судом без розгляду, оскільки позивач у клопотанні не довів поважності причин, з яких цей доказ не був поданий під час підготовчого провадження.
Під час розгляду справи по суті судом були заслухані пояснення сторін та досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 15.10.2019р. судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.
Між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Комунальним закладом "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Полтави" були укладені договори № 3722/2 від 20.01.2016р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, № 3722/3 "С" від 24.01.2017р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, № 3722/4 "С" від 23.01.2018р. про закупівлю теплової енергії у вигляді гарячої води за державні кошти.
Рішенням чотирнадцятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 16.02.2018 було ухвалено припинити юридичну особу Комунальний заклад "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Полтави" (код ЄДРПОУ 38503185) шляхом перетворення її в Комунальне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Полтавської міської ради" (код ЄДРПОУ 38503185); (т.1 а.с.22).
Рішенням п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 24.05.2018 було ухвалено створити Комунальне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Полтавської міської ради" (код ЄДРПОУ 38503185) шляхом реорганізації (перетворення) Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Полтави" (код ЄДРПОУ 38503185) та встановлено, що Комунальне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Полтавської міської ради" є правонаступником Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Полтави"; а також затверджено передавальний акт матеріальних цінностей (т.1 а.с.231).
Комунальне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Полтавської міської ради" (код ЄДРПОУ 38503185) було зареєстровано як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить виписка від 04.06.2018 (т.1 а.с.18, 232).
Отже, Комунальне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Полтавської міської ради" (позивач) є правонаступником за правами та обовязками, що виникли із договорів № 3722/2 від 20.01.2016р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, № 3722/3 "С" від 24.01.2017р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, № 3722/4 "С" від 23.01.2018р. про закупівлю теплової енергії у вигляді гарячої води за державні кошти.
20.01.2016р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація, відповідач) та Комунальним закладом "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Полтави" (споживач, позивач) укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3722/2 (далі - Договір-2016) (т.1 а.с.25).
Згідно п. 1 Договору-2016, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу балансової належності теплових мереж приміщень, зазначених в Додатку №1, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 29 Договору-2016 сторони погодили, що він діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2016, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
В додатку № 1 до Договору-2016 визначено об'єкти та площі опалення (т. 1 а.с.27).
В додатку № 2 до Договору-2016 визначено розрахунок обсягу теплової енергії (т.1 а.с.28).
В додатковій угоді №1 від 20.08.2016р. сторони узгодили, що теплове навантаження на опалення приміщень складає 0,059142 Гкал/год.(т.1, а.с.29).
За додатковою угодою № 1 від 20.08.2016 до Договору-2016 сторони узгодили нові редакції додатку № 1 та додатку № 2 (т.1 а.с.29, 31). В додатку № 2 визначено об'єм надання послуг постачальником - жовтень - 5,5 Гкал., листопад - 16,73 Гкал., грудень - 21,63 Гкал.
В додатковій угоді № 2 від 30.12.2016 сторони зменшили суму договору, визначивши суму договору - 193719,78 грн. (а.с.30).
Позивач у позові посилається на наступні обставини:
- відповідач підписанням додаткової угоди № 2 Договору-2016 прийняв від закладу належне виконання умов цього договору;
- 24.01.2017 року відповідач надав рахунок-акт № АВ-11498/1 на оплату теплової енергії спожитої у січні 2017 року на суму 21663,78 грн., даний рахунок був оплачений за платіжним дорученням № 17 від 25.01.17 (т.1 а.с.71, 72);
- позивач зазначає, що він повністю оплатив послуги з теплопостачання, між сторонами проведено розрахунки по 24.01.2017 року включно.
- в січні 2017 року відповідач повторно нарахував за бюджетний період жовтень - грудень 2016 року 49 729,00 грн. вартості спожитих послуг та виставив рахунок № АВ-443 від 25.01.2017 p. на їх оплату (т.1 а.с.156);
- при цьому відповідач не повідомляв позивача у 2016 році про суттєві зміни в обліку теплової енергії (встановлення лічильника), зміни щодо обліку постачання теплової енергії, порядку її постачання та об'єму постачання до договору не вносилися.
- у рахунку на оплату № АВ-443 від 25.01.2017 p. вказано, що він стосується послуг, наданих за договором № 3722/2 від 20.01.2016 (договором-2016).
Відповідач у відзиві пояснив, що нарахування за теплову енергію за період з 11.10.2016 по 15.12.2016 були скореговані на фактичну опалювальну площу з реальними показниками загально будинкового теплового лічильника, що було відображено в рахунку на оплату № АВ-443 від 25 січня 2017 р. на обсяг 55,80305 Гкал на загальну суму 82429,05 грн. (з ПДВ), з яких необхідно оплатити 52,04082 Гкал за ACM № 1 вул. Великотирнівська, 29/2 (т.1 а.с.143).
Позивач, вважаючи, що заборгованість зі сплати послуг за період жовтень-грудень 2016 року відсутня, а вказане донарахування на суму 49 729,00 грн. проведено позивачем з порушенням вимог договору-2016, звернувся до суду з даним позовом, в якому прохає зобов'язати Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" виключити з особового рахунку нараховану за період 01.10.2016р.-24.01.2017р. заборгованість в сумі 49729,00 грн. (в редакції уточненої позовної заяви № 195 від 06.02.2019р.; т.1 а.с.128-132).
При вирішенні спору в цій частині суд зазначає наступне.
В ст. 11 Цивільного кодексу України вказано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
В ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані:
при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством;
забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів;
здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань вузлів обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду;
здійснювати технічний облік матеріальних та енергетичних ресурсів, а також комерційний облік теплової енергії.
В п. 5.1 Договору-2016 вказано, що теплопостачальна організація зобов'язується поставити споживачу теплову енергію в межах його бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом.
В п. 6 Договору-2016 вказано, що теплопостачальна організація на абонентських вводах будівель і споруд споживача забезпечує: необхідну кількість та якість води від мережі на опалення; необхідний наявний напір теплоносія на вводі в будівлю; контроль за використанням теплової енергії споживачем.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Ні договором-2016, ні законодавчими актами не передбачено можливості зобов'язання відповідача вчиняти заявлені у позові дії.
Ведення особового рахунку є внутрішньогосподарською діяльністю відповідача.
Ні договором-2016, ні законодавчими актами не передбачено права суду зобов'язувати теплопостачальну організацію виключати з особового рахунку наявні там відомості.
З огляду на викладене, у позові в частині зобов'язання відповідача виключити з особового рахунку нараховану за період 01.10.2016р.-24.01.2017р. заборгованість в сумі 49729,00 грн., слід відмовити.
Правильність нарахування вказаних коштів може бути досліджено із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору, зокрема щодо стягнення цього боргу.
Позивачем також заявлено вимоги про визнання умов ч. 3 п. 22 договору № 3722/4 "С" про закупівлю теплової енергії у вигляді гарячої води за державні кошти від 23.01.2018р. такими, що не відповідають п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р.
При вирішенні спору в цій частині суд зазначає наступне.
23.01.2018р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація, відповідач) та Комунальним закладом "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Полтави" (споживач, позивач) укладено договір № 3722/4 "С" про закупівлю теплової енергії у вигляді гарячої води за державні кошти (далі - Договір-2018); (т.1 а.с.25).
Згідно п. 1 Договору-2018 теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу балансової належності теплових мереж приміщень, зазначених в Додатку №1, що є невід'ємною частиною договору.
В ч. 3 п. 22 Договору-2018 вказано, що для приміщення амбулаторної сімейної медицини № 1 за адресою вул. Великотирнівстька 29/2 різниця розподіляється між споживачами, які не мають індивідуальних ВРО Т/Е, пропорційно опалювального об'єму приміщень згідно додатку № 2 (т.1 а.с.36-40).
Суд зазначає, що в ч. 2 ст. 16 ЦК України, вказано. що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно ч.2 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
При цьому за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу.
Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
В даному позові позивач прохає встановити факт невідповідності пункту договору Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, без вимоги про визнання недійсним цього пункту.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог. В разі не включення до позову вимоги про визнання недійсним договору, суд може визнати недійсним правочин лише за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження у порядку ч. 3 ст. 237 ГПК України.
Суд зазначає, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту; належним способом захисту було б визнання договору в цій частині недійсним, проте такі вимоги позивачем не заявлялися.
Встановлення факту невідповідності пункту договору нормативному акту або типовому договору як позовна вимога само по собі не може бути предметом розгляду (без вимоги про визнання недійсним цього пункту договору).
Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання умов договору такими, що не відповідають нормативно-правовому акту або типовому договору (тобто встановлення факту), без заявлення вимог про визнання недійсними цих умов договору, не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку господарського судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку ж правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі № 522/12901/17-ц, від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Зазначене є підставою для закриття провадження у справі.
Тому провадження у справі в частині цієї вимоги слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Також позивач прохає стягнути з відповідача 73165,45 грн., у тому числі - 54271,90 грн. - сума надмірно сплачених коштів за спожиті послуги теплопостачання, 13502,90 грн. - пені, 4266,61 грн. - інфляційних, 1124,01 - 3 % річних (в редакції уточненої позовної заяви № 195 від 06.02.2019р.; т.1 а.с.128-132).
При цьому позивач зазначає, що сума 54271,90 грн. включає в себе безпідставно нараховану до оплати вартість послуг теплопостачання за період 15.10.2017 - 31.12.2017 в сумі 14013,57 грн. за договором № 3722/3 «С» від 24.01.2017р. (далі - Договір-2017) та вартість послуг теплопостачання за період січень-квітень 2018 в сумі 40258,33 грн. за договором № 3722/4 "С" про закупівлю теплової енергії у вигляді гарячої води за державні кошти від 23.01.2018р. (далі - Договір-2018).
При вирішенні спору в частині стягнення 14013,57 грн. безпідставно нарахованої до оплати вартості послуг теплопостачання за період жовтень-грудень 2017 року за договором № 3722/3 "С" від 24.01.2017р., суд зазначає наступне.
Між позивачем та відповідачем укладено Договір № 3722/3 "С" від 24.01.2017 року (далі - Договір-2017; т.1 а.с.32-35), за умовами п.1 якого відповідач зобов'язався постачати теплову енергію з метою опалення приміщень відповідача (споживача) до межі розподілу балансової належності теплових мереж будівель, а позивач своєчасно оплачувати спожиту теплову енергію.
Пунктом 22 Договору-2017 визначено, що при відсутності у споживача індивідуального вузла обліку теплової енергії (далі ВО ТЕ) розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться згідно обсягу, розрахованого за показниками загальнобудинкового ВО ТЕ за мінусом обсягів, визначених по індивідуальним ВО ТЕ споживачів (при наявності) та витрат ТЕ місць загального користування споживачів (при наявності), які мають індивідуальні (автономні) системи опалення. Різниця розподіляється між споживачами які не мають індивідуальних ВО ТЕ, пропорційно займаної ними площі, згідно Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору.
Сторони домовилися, що у разі зміни опалювальної площі будинку кількість частки ТЕ, що припадає на Споживача, збільшується (зменшується) пропорційно зміні загальної опалювальної площі будинку. Розподіл загальної кількості ТЕ, визначеної за показниками ВО ТЕ, is такому випадку змінюється відповідно до зміни частки споживача без укладання додаткових угод.
Пунктом 45 цього Договору визначено, що умови даного договору не повинні суперечити нормам та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 р.
За спірний період жовтень-грудень 2017 року за договором-2017 сторони підписали такі акти приймання-передачі теплової енергії: № АВ-17542 від 31.10.2017 на суму 12937,08 грн. за жовтень 2017, № АВ-17567 від 31.10.2017 на суму -395,13 грн. за жовтень 2017, № АВ-22269 від 30.11.2017 на суму 1744,55 грн. за листопад 2017, № АВ-22616 від 30.11.2017 на суму 36854,65 грн. за листопад 2017, № АВ-23063 від 31.12.2017 на суму 25943,00 грн. за грудень 2017 (т.1 а.с.235-237).
За спірний період жовтень-грудень 2017 року за договором-2017 позивач виставив відповідачу такі рахунки на оплату вартості теплової енергії: № АВ-9426 від 31.10.2017 на суму 12937,08 грн., № АВ-10808 від 24.11.2017 на суму 1744,55 грн., № АВ-12031 від 30.11.2017 на суму 36854,65 грн., № АВ-12261 від 20.12.2017 на суму 25943,00 грн. (т.1 а.с.81, 83, 85, 87).
Вказані рахунки були оплачені відповідачем повністю за платіжними дорученнями № 583 від 08.11.2017 на суму 12937,08 грн., № 656 від 12.12.2017 на суму 1744,55 грн., № 657 від 12.12.2017 на суму 36854,65 грн., № 707 від 21.12.2017 на суму 25943,00 грн. (т.1 а.с.82, 84, 86, 88).
Позивач у позові зазначає, що у період жовтень-грудень 2017 року відповідач самовільно, з порушенням п.22 Договору-2017 за адресою м. Полтава, вул. В.Тирнівська, 29\2, завищив оплату спожитої теплової енергії, провівши розрахунок спожитої теплової енергії відповідно до об'єму приміщень.
Листом від 03.11.2017 року вих. № 30.1-13/2354 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду № 1 до Договору 3722\3 "С" від 24.01.2017р., умовами якої визначено розрахунковим в оплаті послуг теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 , 29 АДРЕСА_2 , об'єм приміщення (т.1 а.с.46-47).
Позивач листом від 23.11.2017 № 1725 відмовився від укладення додаткової угоди №1 з тих підстав, що умови викладені в додатковій угоді № 1 не відповідають ст.6 Закону України "Про теплопостачання", ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" п. 21 Правил, та положенням ст.3, 48 Бюджетного кодексу України.
Позивач у позові зазначає, що з 15.10.2017 року відповідач самовільно, з порушенням п.22 Договору-2017 провів нарахування спожитої теплової енергії виходячи з об'єму приміщення, додатково нарахувавши 14 013,57 грн. (у жовтні 2017 - 2465,13 грн., у листопаді 2017р. - 6859,75 грн., у грудні 2017 р. - 4688,69 грн.).
Відповідач у відзиві (т.1 а.с.146-147) пояснив, що в міжопалювальний період 2017-2018 років до підприємства почали надходити звернення від мешканців квартир будинку по АДРЕСА_3 , які не погоджувались з розподілом обсягів спожитої теплової енергії пропорційно опалювальній площі, що передбачено Договором, оскільки квартири не можуть споживати однакову кількість теплової енергії (на одиницю площі) з вбудовано-прибудованими приміщеннями першого поверху, які мають більшу площу скління, більшу висоту стелі (3,45м та 3,65м), ніж у квартирах житлового будинку, у якому розміщена амбулаторія. З метою врегулювання зазначеного питання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» листом від 03.11.2017 №30.1-13/2354 було направлено позивачу проект додаткової угоди №1 до Договору (стосовно внесення змін у частині розподілу теплової енергії пропорційно площі, але з урахуванням висоти приміщень). З метою уникнення соціальної напруги відповідач з жовтня 2017 до кінця 2017 року (термін закінчення дії Договору №3722/3 від 24.01.2017) визначав обсяг спожитої теплової енергії для Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м. Полтави» за показами будинкових лічильників теплової енергії пропорційно площі (збільшеної) споживача з урахуванням фактичної висоти приміщень.
Позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), щодо перевірки факту порушення відповідачем умов Договору-2017 в частині нарахування вартості теплової енергії, поставленої за період жовтень-грудень 2017 року, за збільшеною розрахунковою опалювальною площею приміщень амбулаторії сімейної медицини (ACM №1), що розташовані на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 / АДРЕСА_2 у АДРЕСА_5 Полтаві.
За результатами проведення позапланової перевірки НКРЕКП було складено акт від 30.07.2018 р. № 271, в якому констатовано порушення відповідачем умов Договору-2017 та підпункту 12 п. 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії; та зазначено, що за період з 20.10.2017 по 31.12.2017 відповідач надавав споживачу до сплати рахунки за теплову енергію з урахуванням зміни займаної площі в сторону збільшення з урахуванням висоти приміщень споживача, що не було передбачено діючим на той час договором (т.2 а.с.98-103).
За результатом розгляду вказаного акту НКРЕКП було прийнято постанову № 858 від 14.08.2018, в якій зобов'язано ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у термін до 01.11.2018 здійснити перерахунок Комунальному закладу «Центр первинної медико- санітарної допомоги №1 м. Полтави» надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 20 жовтня по 31 грудня 2017 року (т.1 а.с.62, 196-197).
На виконання вимог постанови НКРЕКП № 858 від 14.08.2018 відповідач виконав перерахунок нарахувань за теплову енергію, спожиту на опалення приміщення позивача згідно умов Договору-2017, скорегувавши обсяг теплової енергії у жовтні, листопаді та грудні 2017 року, відповідно до розміру опалювальної площі без врахування фактичної висоти приміщень споживача. Зазначене корегування обсягу теплової енергії складає 9,83 Гкал, в тому числі: жовтень 2017 року - 1,84 Гкал., листопад 2017 року - 4,72 Гкал та грудень 2017 року - 3,27 Гкал. Відповідно сума перерахунку в бік зменшення становить 13950,55 грн. з ПДВ та відображено в рахунку № АВ-8092 від 27.09.2018 (т.1 а.с.201).
Листом від 28.09.2018 № 30.1-13/2006 відповідач повідомив позивача про вказане корегування та направив відповідний рахунок, де відображено зменшення суми нарахувань (т.1 а.с.200-202).
Вказаний у перерахунку відповідача різниця обсягу теплової енергії за жовтень-грудень 2017 співпадає з різницею обсягів за цей же період, розрахованих позивачем (т.2 а.с.80).
Коригування обсягу теплової енергії враховано відповдіачем також у розрахунку заборгованості (т.2 а.с.115).
Загальний спожитий обсяг теплової енергії на опалення ACM №1 за адресою вул.Великотирнівській, 29 АДРЕСА_2 , та ACM №5 по АДРЕСА_6 - АДРЕСА_7 .Нестерова АДРЕСА_8 6 за період січень-грудень 2017 року складає 172,80 Гкал. Таким чином, фактичний обсяг споживання теплової енергії за період дії договору не перевищував обсягу, передбаченого п.29 Договору №3722/3 «С» від 24.01.2017, який становив 190 Гкал.
З огляду на викладене та проведений відповідачем перерахунок, відсутні підстави для стягнення вказаних коштів з відповідача.
При вирішенні спору в частині стягнення 40258,33 грн. безпідставно нарахованої до оплати вартості послуг теплопостачання за період січень-квітень 2018 за договором № 3722/4 "С" про закупівлю теплової енергії у вигляді гарячої води за державні кошти від 23.01.2018р. (Договом-2018), суд зазначає наступне.
В обґрунтування цих вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно провів нарахування обсягу теплової енергії за цей період, виходячи із об'єму приміщення, а не його площі.
Позивач зазначає, що при укладенні Договору-2018 відповідач зобов'язаний був дотриматися ціни, визначеної п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р., проте він відступив від вказаних вимог, тому нарахування вартості теплової енергії проведено на завищену суму.
В претензіях від 08.02.2018 № 244, від 10.05.2018 № 805, від 10.10.2018р. № 731 позивач звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до Договору-2018 щодо визначення з 01.01.2018 року за основу розрахунку площі приміщення, а не об'єму (т.1 а.с.54-55, 57-58, 60).
Відповідач листом від 09.11.2018 № 30.1.-13/2362 повідомив, що внесення змін до договору є неактуальним, оскільки до 01.10.2018 розрахунок за спожиту теплову енергію проводився відповідно до умов договору з врахуванням показників будинкового вузла обліку пропорційно опалювального об'єму приміщень споживача; з 01.10.2018 до договору було укладено додаткову угоду, за якою нарахування за опалення проводиться по індивідуальному вузлу комерційного обліку, а у передбачених договором випадках - по проектному тепловому навантаженні.
Таким чином, сторони зміни до Договору-2018 не внесли, до суду з позовом про внесення змін до цього договору сторони не зверталися.
Судом встановлено, що в ч. 3 п. 22 Договору-2018 вказано, що для приміщення амбулаторної сімейної медицини № 1 за адресою вул. Великотирнівстька 29/2 різниця розподіляється між споживачами, які не мають індивідуальних ВРО Т/Е, пропорційно опалювального об'єму приміщень згідно додатку № 2 (т.1 а.с.36-40).
В п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р. (в редакції постанови КМ № 1037 від 30.10.2015, яка діяла на дату укладення спірного договору) вказано, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:
з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;
з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
В додатку № 2 до Договору-2018 сторони підтвердили наявність загальнобудинкового вузлу обліку теплової енергії, (т.1 а.с.39).
При цьому в п. 21 вказаних Правил передбачено можливість проведення розрахунку як з врахуванням площі, так і з врахуванням об'єму приміщення.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В ч.1 ст. 627 ЦК України вказано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ст. 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання договору недійсним сторони суду не надали.
Також, слід зазначити, що Договір-2018 укладено між позивачем та відповідачем з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
У відповідності до статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Відповідно до частини 5 цієї статті, дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Отже, зміна умов договору, який укладено відповідно до Закону про закупівлю, допускається лише у випадках і порядку, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, та коли строк його дії не закінчився.
Відповідно до пункту 41 Договору-2018 він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію відносин, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2018 і діє в частині постачання ТЕ (опалення) по 31.12.2018 року, а в частині розрахунків до їх повного здійснення.
Вказаний договір позивач підписав без заперечень, протокол розбіжностей до цього договору позивач не складав.
За спірний період січень-квітень 2018 в підтвердження обсягу поставленої відповідачу теплової енергії відповідач та позивач склали акти приймання-передачі теплової енергії № АВ-3908 від 28.02.2018 в обсязі 28,577855 Гкал на суму 55 658,32 грн., № АВ-3910 від 28.02.2018 в обсязі 0,97973 Гкал на суму 1909,06 грн., № АВ-6801 від 31.03.2018 в обсязі 36,873805 Гкал на суму 71850,37 грн., № АВ-9956 від 30.04.2018 в обсязі 19,75032 Гкал на суму 38484,44 грн. (т.2 а.с.239-240).
Дані акти підписані позивачем та відповідачем без заперечень чи зауважень та посвідчені печатками сторін.
31.10.2018 сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору-2018, за якою нарахування за опалення проводиться по індивідуальному вузлу комерційного обліку, а у передбачених договором випадках - по проектному тепловому навантаженні (т.2 а.с.86-90).
31.12.2018 року сторонами укладено додаткову угоду № 3 до Договору-2018, якою на підставі ч.5 ст.36 Закону для проведення процедури закупівлі на початку 2019 року, Строк дії Договору продовжено по 31.01.2019 (т.2 а.с.91).
Позивач листом від 07.02.2019 № 208 звернувся до відповідача з проханням внести зміни до договору-2018, зменшивши його суму до вартості фактично використаної теплової енергії - 298356,23 грн. (т.2 а.с.95).
14.02.2019 року сторони підписали додаткову угоду №5 до Договору-2018, якою зменшено суму договору до фактично спожитої теплової енергії у 2018 році - 298356,23 грн. (т.2 а.с.94).
Згідно з інформацією, що викладена позивачем, у системі «Prozorro», позивачем складено Звіт про виконання договору про закупівлю. Відповідно до Звіту сума оплати за договором 298 356,23 грн., причини розірвання договору, якщо таке мало місце - відсутні (т.1 а.с.207).
Посилання позивача на довідку від 24.04.2019 № 656 (т.2 а.с.71) про обсяги споживання у період жовтень 2018 - квітень 2019 за даними індивідуального лічильника теплової енергії позивача по спірному приміщенні, суд відхиляє, оскільки обсяги споживання у період жовтень 2018 - квітень 2019 не є предметом даного спору; крім того ні укладеними між сторонами договорами, ні діючим законодавством не передбачено коригування чи перерахунок обсягів споживання минулих періодів у разі, коли споживач у наступних періодах споживав менше теплової енергії у порівнянні з минулими.
В акті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.07.2018 р. № 271, складеного за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідача, встановлено, що у 2018 році відповідач здійснює постачання теплової енергії позивачу відповідно до Договору-2018, яким змінено алгоритм визначення обсягу спожитої теплової енергії за показами будинкових лічильників теплової енергії з опалювальної площі на об'єм опалювальних приміщень (т.2 а.с.98-103).
Перевіркою встановлено, що з 01 січня 2018 року постачання теплової енергії позивачу здійснюється ліцензіатом (відповідачем) відповідно до умов Договору-2018, що відповідає вимогам Ліцензійних умов (т.2 а.с.98-103).
Зазначені обставини свідчать, що сторони в договорі-2018 узгодили порядок визначення обсягів теплової енергії, зміни до договору не вносилися, за спірний період сторони підписали акти приймання-передачі теплової енергії, в яких погодили як обсяги поставленої теплової енергії, так і її вартість, в додатковій угоді №5 до Договору-2018 сторони узгодили суму договору до фактично спожитої теплової енергії у 2018 році - 298356,23 грн.
Отже, після закінчення строку дії договору, проведення по ньому розрахунків, погодження сторонами обсягів поставленої теплової енергії, відсутні підстави для здійснення перерахунку цих обсягів.
За змістом ч.ч.2, 3 ст.632 ЦК зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.
Таким чином, позивачем не доведено належними доказами наявність у нього переплати за договором-2018, тому відсутні підстави для стягнення цієї суми з відповідача. Отже, у позові в цій частині слід відмовити.
Також відсутні підстави для стягнення з відповідача 13502,19 грн. пені, 4266,61 грн. - інфляційних та 1124,01 грн. - 3 % річних, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про стягнення надмірно сплачених коштів.
Крім того, у спірних договорах не передбачалося відповідальності теплопостачальної організації у вигляді пені, також за вказаними договорами відповідач брав на себе зобов'язання поставити теплову енергію позивачу; грошові зобов'язання відповідача вказаним договором не передбачені, тому відсутні підстави для нарахування інфляційних.
Судовий збір в розмірі 1921,00 грн., сплачений за позовною вимогою, провадження у якій було закрито, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі подання відповідного клопотання до суду.
Судовий збір по іншим вимогам покладається на позивача згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Закрити провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання умов частини 3 пункту 22 договору № 3722/4 "С" про закупівлю теплової енергії у вигляді гарячої води за державні кошти від 23.01.2018р. в частині: «Для приміщення амбулаторії сімейної медицини № 1 за адресою вул. Великотирнівська, 29/2 різниця розподіляється між споживачами, які не мають індивідуальних ВРО Т/Е, пропорційно опалювального об'єму» такими, що не відповідають п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р.
2. В іншій частині - у позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складення повного судового рішення: 16.10.2019.
Суддя Т. М. Безрук