36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
15.10.2019 Справа № 917/1637/19
Суддя Погрібна С.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, вул. Касьяна, 37, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200
в інтересах держави в особі Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, вул. Миру, 3, с. Нехвороща, Новосанжарський район, Полтавська область, 39354
до Селянського (фермерського) господарства "Фермерське господарство "Кучинського Миколи Петровича", вул. Пушкіна, 49, с. Нехвороща, Новосанжарський район, Полтавська область, 39354
про зобов'язання передати земельні ділянки,
20.09.2019 р. до господарського суду Полтавської області надійшов позов Першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області до Селянського (фермерського) господарства "Фермерське господарство "Кучинського Миколи Петровича", в якому просить:
1) Зобов'язати Селянське (фермерське) господарство "Фермерське господарство "Кучинського Миколи Петровича" передати Нехворощанській сільській раді Новосанжарського району Полтавської області земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 38,897 га (кадастровий номер 5323484200:00:001:1311), яка була надана ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ від 28.12.1995 р. для ведення селянського (фермерського) господарства;
2) Зобов'язати Селянське (фермерське) господарство "Фермерське господарство "Кучинського Миколи Петровича" передати Нехворощанській сільській раді Новосанжарського району Полтавської області земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 20,2746 га (кадастровий номер 5323484200:00:001:1312), яка була надана ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ від 28.12.1995 р. для ведення селянського (фермерського) господарства.
Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями).
Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору встановлено пунктом 2 статті 4 вказаного Закону, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Предметом позову у справі є зобов'язання передати земельні ділянки сільській раді.
Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Аналогічного висновку щодо майнового характеру даного спору дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в ухвалі № 923/441/18 від 04.03.2019 р.
В тексті позовної заяви прокурором зазначено, що згідно довідника показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2019 р., що розміщений на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вартість 1 га. ріллі на території Полтавської області становить 30 390,00 грн.
Прокурором вказано, що вартість земельної ділянки площею 20,2746 га., що знаходиться на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області становить 616 145,00 грн. (20,2746 га. * 30 390,00 грн.), вартість земельної ділянки площею 38,897 га. становить 1 182 079,83 грн. (38,897 * 30 390,00 грн.).
Як вже зазначалось, позовна вимога про повернення земельної ділянки є майновою вимогою, а тому судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Відтак, за подання даної позовної заяви до суду прокурором необхідно сплатити судовий збір у розмірі 26 973,36 грн. (9 242,17 грн. + 17 731,19 грн.).
До матеріалів позову додано платіжне доручення № 1446 від 09.09.2019 р., що підтверджує сплату судового збору в розмірі 3 842,00 грн., тобто як за дві вимоги немайнового характеру, що суперечить викладеному вище.
Крім того, частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
У відповідності до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, Верховний Суд у Постанові від 06.02.2019 р. у справі № 927/246/18 зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
У частині 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
При цьому суд зауважує, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Також, слід зазначити, що прокурором визначено позивача, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності та наявністю функцій щодо захисту майнових інтересів, який також не позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання доказів сплати судового збору у розмірі 23 131,36 грн.;
- надання письмового обґрунтування правових підстав пред'явлення даного позову Першим заступником керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області (з урахуванням правових позицій Верховного Суду) та зазначенням об'єктивних причин, які перешкоджають зверненню з даним позовом безпосередньо Нехворощанською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області.
4. Копію ухвали направити сторонам.
5. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
6. Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (статті 235, 255 ГПК України).
В зв'язку з перебуванням судді на лікарняному ухвала підписана 15.10.2019 р.
Суддя Погрібна С.В.