10 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № Б-50/184-10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - промисловий дім "Земляни", м. Харків
про банкрутство, -
23.09.2019 ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 у справі №Б-50/184-10, у якій просив суд поновити строк на касаційне оскарження, як особі, що не була залучена до участі у справі, але чиїх прав та обов'язків стосується оскаржуване судове рішення.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №Б-50/184-10 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 30.09.2019.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без руху, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст.288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Враховуючи, що повний текст оскаржуваної постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 у справі №Б-50/184-10 складено 16.02.2015, то строк на касаційне оскарження закінчився 10.03.2015 (враховуючи вихідні та святкові дні) включно, відтак звернення скаржника із касаційною скаргою 23.09.2019 (згідно відомостей органу поштового зв'язку на конверті, в якому подавалась скарга) відбулось із пропуском такого строку.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване, зокрема, тим, що скаржника не був залучений до участі у справі при винесенні постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 у справі №Б-50/184-10, хоча був носієм майнових прав стосовно нерухомого майна, відносно якого прийнято оскаржувану постанову. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2019 залучено ОСОБА_1. в якості учасника до участі у справі про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни". До лютого 2019 року скаржник взагалі не знав про розгляд зазначеної справи. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.08.2019 було повторно зобов'язано ліквідатора направити на мою адресу читабельну копію позовної заяви з додатками про витребування майна. І лише 14.09.2019 ОСОБА_1 було отримано позовну заяву про витребування майна від 20.09.2013 (надано докази). Після отримання вказаної заяви, скаржник ознайомився з процесуальними документами у справі та дізнався про оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції з ЄДР судових рішень лише 22.09.2019.
Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яке передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Разом з тим, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами ст. 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Відповідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 у справі №Б-50/184-10 оприлюднена 18.02.2015.
Згідно ч. 1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевказане, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду, то скаржник, - ОСОБА_1 , будучи залучений ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2019 в якості учасника у справі №Б-50/184-10 про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни", зокрема, у провадженні в межах розгляду заяви ліквідатора про витребування майна з чужого незаконного володіння, та будучи обізнаним про існування спору щодо нерухомого майна (носієм майнових прав стосовно якого є скаржник), з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно вимог статті 43 ГПК України, ознайомившись з матеріалами справи та процесуальними документами у ній (в тому числі з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень) повинен був, у разі необхідності, у найкоротші строки звернутись із касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку з наданням суду відповідних пояснень та доказів поважності його пропуску .
З огляду на залучення ОСОБА_1 ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2019 в якості учасника у справі №Б-50/184-10 про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни" (в межах розгляду заяви ліквідатора про витребування майна з чужого незаконного володіння), доводи скаржника про отримання позовної заяви про витребування майна від 20.09.2013 лише 14.09.2019 та ознайомлення в ЄДРСР з процесуальними документами у справі, зокрема з текстом оскаржуваної постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 у справі №Б-50/184-10, лише 22.09.2019, не пояснюють звернення ним 23.09.2019 із касаційною скаргою.
Вищевказане свідчить, що можливість звернення із вказаною касаційною скаргою у найкоротші строки (після залучення ОСОБА_1 ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2019 в якості учасника у справі №Б-50/184-10) залежала виключно від самого скаржника, а отже зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження суд визнає неповажними.
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому, підлягає залишенню без руху на підставі ч. 3 ст.292 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Суд,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 у справі №Б-50/184-10 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко