Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2516/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розгянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного
провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
до Служби автомобільних доріг у Харківській області, м. Харків
про стягнення коштів 28 224,00 грн.
Позивач, акціонерне товариство "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Служби автомобільних доріг у Харківській області, про стягнення коштів у сумі 28 224,00 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою від 12 серпня 2019 року позовну заяву акціонерного товариства "Харківобленерго" - залишено без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - до 23 серпня 2019 року. 15 серпня 2019 року, на виконання вимог ухвали суду, позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків (вх. № 19710). Ухвалою від 19 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2516/19; розгляд справи № 922/2516/19 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
03 вересня 2019 року до суду, через канцелярію, надійшло клопотання Служби автомобільних доріг у Харківській області (вх. № 21006 від 03 вересня 2019 року) в якому відповідач просив відкласти розгляд справи № 922/2516/19 або оголосити в судовому засіданні перерву. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на статтю 42 ГПК України та зазначав, що не має змоги ознайомитися з доказами, наданими позивачем, подати пояснення, міркування та аргументи проти зазначеного позову та скласти обґрунтований відзив на позовну заяву у зв'язку з відпусткою представника, на підтвердження чого надавав копію наказу № 91-В про надання відпустки. Ухвалою від 10 вересня 2019 року клопотання Служби автомобільних доріг у Харківській області про відкладення розгляду справи (вх. № 21006 від 03 вересня 2019 року) повернуто без розгляду.
07 жовтня 2019 року відповідач надав заяву про розгляд справи без участі сторони (вх. № 23913), в якій, крім того, визнав, що не може прийняти та оплатити позивачу вартість наданих послуг за договором про стандартне приєднання до електричних мереж електроустановок бюджетних організацій № 547/1/801 від 01 серпня 2018 року за відсутності державного фінансування. Вказана заява долучається судом до матеріалів справи, водночас, за своєю суттю, заява відповідача від 07 жовтня 2019 року за вх. № 23913 не є відзивом, у відповідності до норм частини 1, 2 статті 161, частини 1 статті 165 ГПК України, оскільки не містить обґрунтованих заперечень по суті справи або обставин, які визнаються відповідачем, а також правової оцінки обставин, наданих позивачем, з якими відповідач погоджується. Крім того, відповідно до ч. 5, 6 статті 165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, підтверджуючи надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Як вбачається з поданої заяви, до неї не додано документи, що підтверджують її надіслання іншим учасникам справи. На підставі частини 9 статті 165 ГПК України, у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
01 серпня 2018 року між Акціонерним товариством “Харківобленерго” (виконавець послуг) і Службою автомобільних доріг у Харківській області (замовник) укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж електроустановок бюджетних організацій № 547/1/801, за умовами якого виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об'єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації на зовнішнє електропостачання та здійснення підключення об'єкта замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору. Замовник оплачує виконавцю послуг вартість приєднання до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору (п. 2.1, 2.2 договору). Згідно з пунктом 4.1 договору, на дату укладання цього договору плата за стандартне приєднання відповідно до затверджених НКРЕ ставок становить 28 224 грн. в т.ч. ПДВ 4704 грн. Плата за стандартне приєднання здійснюється замовником протягом 10 днів після підписання сторонами акта з надання послуг стандартного приєднання за наданим виконавцем послуг рахунком-фактурою на поточний рахунок виконавця. Виконавець послуг зобов'язаний надати замовнику рахунок на сплату плати за приєднання не пізніше 3 (трьох) робочих днів від дати укладання цього договору у встановленому законодавцем порядку (п. 4.2 договору). Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань, але не довше ніж до 31 грудня 2020 року. Сторонами погоджено у пункті 8.1 договору, що по факту виконання зобов'язання виконавця послуг з приєднання об'єкта замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) сторони складають відповідний акт наданих послуг, але в будь-якому разі фактором виконання такого зобов'язання виконавця послуг приєднання об'єкта замовника вважається факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання.
На виконання умов укладеного договору позивач розробив робочий проект, здійснив технічне переоснащення шляхом модернізації лінії електропередач (ЛЕП) “ПЛ 0,4 кВ ТП 0636 - Маяковського (інв. № 00504848/01) для зовнішнього електропостачання об'єкта “освітлення автодоріг” за адресою: територія Манченківської селищної ради та Люботинської міської ради Харківський р-н, Харківська обл., Україна, про що свідчить акт приймання-здавання технічно переоснащених або замінених складових частин об'єктів електричних мереж від 19 вересня 2018 року № 063 ,та склав акт з надання послуг стандартного приєднання від 19 вересня 2018 року № 102345_547_J. Відповідач отримав рахунок-фактуру № 102345_547_СП від 26 липня 2018 року на сплату вартості послуг приєднання на загальну суму 28 224 грн., про що свідчить особистий підпис представника відповідача за довіреністю. Як стверджує позивач, у вересні та жовтні 2018 року представником відповідача були отримано, в тому числі, акт з надання послуг стандартного приєднання від 19 вересня 2018 року № 102345_547_J за договором від 01 серпня 2018 року про стандартне приєднання до електричних мереж електроустановок бюджетних організацій № 547/1/801. Проте, відповідач не виконав покладений у відповідності до умов договору обов'язок із підписання акту з надання послуг стандартного приєднання від 19 вересня 2018 року № 102345_547_J, у зв'язку з чим позивач повторно звернувся до відповідача із проханням підписати відповідний акт. У матеріалах справи наявні відповідні докази направлення вище зазначеного акту на адресу відповідача, зокрема поштовий опис вкладення у цінний лист та лист АТ “Укрпошта” від 03 липня 2019 року № 21-Г-13459. 11 липня 2019 року відповідачу особисто вручено акт з надання послуг стандартного приєднання від 19 вересня 2018 року № 102345_547_J. Даний факт підтверджується відтиском штампу підприємства-відповідача із зазначенням вхідного номеру (1218) та дати отримання (11 липня 2019 рік). Крім того, разом із актом з надання послуг стандартного приєднання від 19 вересня 2019 року № 102345_547_J відповідач отримав лист позивача від 11 липня 2019 року № 11-50/7575 у якому позивач визначив термін підписання акту - до 22 липня 2019 року. Також позивачем попереджено відповідача, що у разі неповернення замовником підписаних актів у термін до 22.07.2019 або обґрунтованих заперечень до них, такі акти будуть вважатися погодженими замовником без заперечень. Відповіді на звернення позивача відповідач не надав, акт чи обґрунтоване заперечення на адресу позивача не направив. Отже, акт з надання послуг стандартного приєднання від 19 вересня 2018 року № 102345_547_J слід вважати погодженими з 22 липня 2019 року. У визначений строк відповідачем обов'язок з оплати наданих за договором послуг не виконано. Договором визначено строк здійснення оплати наданих за ним послуг протягом 10 днів після підписання сторонами акта з надання послуги (п. 4.1. договору). Враховуючи, що акт вважається погодженим сторонами 22 липня 2019 року, строк оплати становить - до 01 серпня 2019 року включно. Оскільки відповідач не здійснив погашення наявної суми заборгованості, позивач звернувся із даним позовом до суду, в межах якого просив стягнути 28 224,00 грн.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (частина 1 статті 903 ЦК України).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не була здійснена оплата послуг, наданих на загальну суму 28 224,00 грн.
Оплаті зі сторони замовника підлягає саме надана послуга, факт реального надання якої підлягає доведенню належними та допустимими доказами відповідно до статей 73,74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України. Висновок про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливий за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором, викладено в постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/326.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1 та 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, сторонами умовами пункту 4.1. договору було погоджено строки внесення оплати наданих послуг, а саме протягом 10 днів після підписання сторонами акта з надання послуг стандартного приєднання за наданим виконавцем послуг рахунком-фактурою на поточний рахунок виконавця.
Тобто, у договорі про надання послуг сторони визначили, що акт з надання послуг є суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем було складено акт з надання послуг стандартного приєднання від 19 вересня 2018 року № 102345_547_J та виставлено до оплати рахунок-фактуру у відповідності до виконаного обсягу робіт. Неодноразове направлення позивачем відповідачу акта з надання послуг стандартного приєднання від 19 вересня 20189 року № 102345_547_J не свідчить про необґрунтованість здійснених позивачем розрахунків вартості фактично наданих послуг та не є підставою для відмови від їх оплати.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Складання акту з надання послуг та його неодноразове направлення відповідачу, свідчить про належне виконання з боку позивача свого договірного обов'язку.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав покладені на нього обов'язки щодо оплати наданих позивачем послуг.
Враховуючи те, що загальна сума вартості наданих позивачем послуг в розмірі 28 224,00 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, а строк виконання обов'язку оплати вартості наданих послуг станом на день розгляду вказаного спору настав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.
При цьому, суд зазначає, що відсутність державного фінансування не є підставою для не оплати відповідачем виконаних позивачем послуг, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 2 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини дійшов однозначних висновків про те, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (рішення № 10/06/2011 зі справи “Сук проти України”; заява № 10972/05).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 та постанові Вищого господарського суду України від 19.11.2012 у справі № 5015/166/12.
Таким чином, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача 28 224,00 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України, 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 91, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Харківській області (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2; код ЄДРПОУ 30885376; п/р НОМЕР_1 в Державній казначейській службі України м. Києва, МФО 820172) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149; код ЄДРПОУ 00131954; п/р НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) - 28224,00 грн. заборгованості, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів, з дня складання повного тексту рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "16" жовтня 2019 р.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/2516/19