ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2019Справа № 910/10097/19
за позовом доФізичної особи-підприємця Ілюченко Сергія Нестеровича Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції"
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 91 294, 07 грн.
Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача:Ілюченко А.С. - адвокат;
від відповідача:не з'явився.
Фізична особа-підприємець Ілюченко Сергій Нестерович (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" (надалі - відповідач) про стягнення суми основного боргу в розмірі 78 076, 50 грн, пені в розмірі 6 949, 83 грн, 3% річних в розмірі 1 630, 00 грн та інфляційних втрат в розмірі 4 637, 74 грн., у зв'язку із неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт в сфері насінництва та розсадництва згідно умов договору №6044 від 02.07.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/10097/19 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.09.2019 від відповідача до суду надійшли заява з обґрунтуванням заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що позивачем в якості обґрунтування підстав позовних вимог не надано належних доказів виникнення зобов'язань згідно Договору, а саме - відповідного доручення на виконали робіт та додатків до нього. Також відповідач зазначає, що договором №6044 від 02.07.2018 не встановлено істотну його умову - ціну робіт та поряд із тим відповідач вказує, що надані позивачем сертифікати (акти) не є належними доказами виконання робіт. У зв'язку із зазначеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
13.09.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він вказує на наявність направлених відповідачем повідомлень, які є дорученнями, що за умовами договору №6044 від 02.07.2018 зумовлюють виникнення у його Сторін відповідних зобов'язань, а також спростовує доводи відповідача щодо не встановлення істотної умови договору - ціни робіт, вказуючи на роздруківку тарифів на надання послуг з офіційного сайту відповідача. Також позивач заявив заперечення на заяву відповідача стосовно необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
16.09.2019 від відповідача до суду надійшло доповнення до відзиву, у якому він зазначає, що інформація з реєстру сертифікатів на насіння за 2018 рік не може розглядатись як належний доказ існування договірних зобов'язань між Сторонами.
18.09.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) позивачем надано відповідь на доповнення на відзив, у якій він зазначає вказує на те, що з огляду на зміст наданих відповідачем повідомлень, слід вважати, що вони є дорученнями на виконали робіт, а також позивач зазначив, щодо безпідставність тверджень відповідача про те, що складені позивачем акти не відповідають формі встановленій Порядком проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.
23.09.2019 від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив, у яких відповідач додатково заперечив щодо наданих позивачем повідомлень в якості доказів на підтвердження обставин, що заявлені позивачем в якості обґрунтування позовних вимог.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 було залишено без задоволення заперечення відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також вирішено призначити судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 11.10.2019.
Згодом ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 було повідомлено Сторін про те, що судове засідання призначене ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 на 11.10.2019 не відбудеться та натомість повідомлено Сторони про призначення справи до розгляду у судовому засіданні на 09.10.2019.
В судове засідання, що відбулось 09.10.2019 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, ухвали суду були надіслані за адресами Сторін, яка містяться у позовній заяві.
Окрім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, оскільки Сторін було належним чином повідомлено про судове засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу Сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачем, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
02.07.2018 між Фізичною особою-підприємцем Ілюченко Сергія Нестеровича (за договором - Аудитор) та Державним підприємством "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" (за договором - Підприємство) було укладено договір №6044 (надалі - Договір), відповідно до якого (п. 1.1. Договору), на умовах даного Договору, Аудитор зобов'язується у встановлені строки за завданням Підприємства виконувати роботи (надавати послуги) у сфері насінництва та розсадництва, з урахуванням обмежень, передбачених Законом України "Про насіння та садивний матеріал" (далі - Роботи).
Водночас, пунктом 2.1. Договору визначено, що за результатами розгляду Підприємством заявок, які подаються в порядку означеному законодавством суб'єктами насінництва та розсадництва, Аудитор отримує від Підприємства відповідне доручення на виконання Робіт з урахуванням їх виду, передбаченому свідоцтвом аудитора із сертифікації (агронома - інспектора) (далі - Доручення). У додатку до Доручення Аудитору надсилаються необхідні для виконання Доручення матеріали.
При цьому, згідно п. 2.2. Договору, за результатами виконання Доручення, Аудитор не пізніше трьох робочих днів складає та подає Підприємству звіт про виконання кожного окремого Доручення - Підприємства, за формою, наданою Підприємством (далі - Звіт) та відповідний пакет документів, зазначений у Дорученні.
Пунктом 2.3. Договору також встановлено, що Аудитор веде Журнали польового інспектування насінницьких/польових посівів, які відносяться до затверджених типових документів, що створюються під час діяльності Підприємства як державного підприємства - органу з оцінки відповідності. Аудитор дає згоду на перевірку Підприємством ведення та/або зберігання зазначених у цьому пункті Журналів.
Також пунктом 2.4. Договору обумовлено, що Сторони здійснюють своєчасний обмін інформацією, яка необхідна для належного виконання взятих Сторонами на себе зобов'язань.
Вартість послуг та порядок розрахунків встановлена пунктами розділу 4 Договору, згідно наведеного нижче переліку.
Загальна сума цього Договору складається із загальної суми коштів (плачених Підприємством на підставі актів виконаних робіт (п. 4.1. Договору).
За виконання Робіт, передбачених цим Договором, Підприємство перераховує Аудитору вартість робіт, яка визначена в Актах виконаних робіт. За польове інспектування насінницьких посівів, яке здійснюється Аудитором, Підприємство перераховує Аудитору 65 % (шістдесят п'ять відсотків) вартості робіт (п. 4.2. Договору).
Розрахунки за Роботи, передбачені цим Договором, здійснюються протягом п'яти банківських днів на підставі підписаних Сторонами Актів виконаних-робіт, плата здійснюється в національній валюті України в безготівковій формі шляхом здійснення Підприємством перерахування відповідної суми грошових коштів поточний рахунок Аудитора (п. 4.3. Договору).
Підприємство розміщує на власному сайті розцінки/тарифи за проведення польового інспектування та проведення робіт із сертифікації насіння та садивного матеріалу. Укладення цього Договору є договором приєднання в розумінні статті 63 Цивільного кодексу України та означає згоду Аудитора на виконання Робіт встановленими Підприємством цінами на умовах, передбачених цим Договором (п. 4.4. Договору).
За результатами виконання робіт, Аудитор разом із Звітом та пакетом документів, передбачених Дорученням, подає Підприємству два примірника Акт виконаних робіт, завіреного підписом і печаткою (у разі наявності). Підприємство протягом 3-х робочих днів від дня отримання Акту виконаних робіт, зобов'язане направити Аудитору другий примірник підписаного акту. Якщо на думку Підприємства виконані Роботи не відповідають встановленні вимогам, то протягом трьох робочих днів після отримання Акту, Підприємств повинно подати Аудитору вмотивовану відповідь про невідповідність Робіт встановленим вимогам із обов'язковим зазначенням причин невідповідності. У випадку коли в установлений термін Аудитор не одержить підписанні Підприємством Акт виконаних робіт або вмотивовану відповідь про невідповідності робіт встановленим вимогам, Роботи вважаються прийнятими з виконанням усіх умов цього Договору (п. 4.5. Договору).
Поряд із тим, пунктом 5.2. Договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цих договором, Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України
Пунктом 8.1. Договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та дії до 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по ньому.
Виходячи з умов укладеного між Сторонами Договору, даний договір є таким, що містить у собі елементи договору підряду та договору про надання послуг, а саме - передбачає виконання робіт (надання послуг) з сертифікації насіння і садивного матеріалу.
При цьому за вимогами 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони, у свою чергу, досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. 837, 846, 854, 887, 901, 902, 903 ЦК України, а також з урахуванням приписів Закону України "Про насіння і садивний матеріал" даний Договір вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому Сторонами, з урахуванням ст. 634 ЦК України було обумовлено, що позивач погоджується на розміщені на сайті відповідача розцінки/тарифи на виконання робіт (надання послуг) за цим договором.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідно до вимог законодавства та на виконання взятих на себе зобов'язань, по завершенню кожного етапу, позивачем було надано відповідачеві всі необхідні документи передбачені пунктами 2.2.-2.4. Договору, а саме - акти обстеження, журнали польових обстежень та акти апробації, але відповідач, у свою чергу не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг (робіт) відповідно до п. 4.2. Договору.
Зокрема позивач вказує на те, що оформлення актів польової апробації є одним з заключних етапів польового інспектування, який був повністю виконаний позивачем, на підтвердження чого позивач посилається на акти польової апробації №62-174-18 від 22.08.2018, №47-174-18 - №52-174-18 від 27.08.2018, №39-174-18 - №41-174-18 від 28.08.2018, №73-174-18 - №76-174-18 від 28.08.2018, №42-174-18 - №46-174-18 від 30.08.2018, копії яких містяться в матеріалах справи та які засвідчують виконання за завданням відповідача робот з надання послуг по апробації сортових посівів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНД СІДЗ" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ВНІС".
Також позивач зазначає, що 01.11.2018 через канцелярію відповідачу було передано в 2-х примірниках акти приймання-передачі виконаних робіт №1-№7 від 01.11.2018 з відповідним пакетом документів, що підтверджувало належне виконання позивачем взятих зобов'язань за договором.
Окрім того позивач вказує на те, що відповідно до Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 97, відповідачем було видано Товариству з обмеженою відповідальність "Агропромислова компанія ВНІС" сертифікати № №39-174-18, 40-174-18, 41-174-18 від 24.09.2018, 42-174-18, 43-174-18, 44-174-18, 45-174-18, 46-174-18 від 02.10.2018, 62-174-18 від 17.09.2018, 47-174-18, 48-174-18, 49-174-18, 50-174- 18, 51-174-18, 52-174-18, 006616 від 20.09.2018 та Товариству з обмеженою відповідальність "ОРЛАНД СІДЗ" - сертифікати №№76-174-18, 75-174-18, 74-174-18, 73-174- 18 від 28.09.2019, на підтвердження чого позивач посилається на інформацію з Реєстру сертифікатів на насіння за 2018, розміщеного на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (https://minagro.gov.ua/ua/file-storage/revestr-sertifikativ-na-nasinnya-taabo-sadivnii-material).
Також позивач вказує а те, позивачем були отримані відповідні доручення на виконання робіт від відповідача, а саме повідомлення за №1118 від 05.07.2018 - за заявками Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ВНІС", на проведення визначення сортових якостей насіннєвих посівів кукурудзи та соняшнику, а також повідомлення за №1250 від 23.08.2018 - за заявками Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНД СІДЗ" на проведення визначення сортових якостей насіннєвих посівів соняшнику (копії вказаних повідомлень №1118 від 05.07.2018 та №1250 від 23.08.2018 містяться в матеріалах справи). При цьому позивач зазначає, вказані вище доручення (повідомлення) були видані відповідачем для проведення польового оцінювання посівів зазначених Товариств та його - Ілюченка Сергія Нестеровича (агронома-інспектора) було призначено аудитором із сертифікації.
Частина 1 ст. 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18.
Поряд із тим, суд приймає до уваги положення Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 97 від 21.02.2017, зокрема пункт 11 зазначеного Порядку, за яким орган із сертифікації розглядає заявку, проводить перевірку документів, не пізніше десяти робочих днів після отримання заявки приймає рішення щодо можливості виконання робіт із сертифікації і надає заявнику повідомлення, в якому відповідно до поданої заявки зазначаються аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) (залежно від категорії насіння і садивного матеріалу), який буде проводити польове оцінювання посівів, відбір проб, а також інші умови, що пов'язані з проведенням сертифікації. Орган із сертифікації укладає договір із заявником про надання відповідних послуг у строк, що не перевищує 30 днів з дня прийняття рішення щодо виконання робіт із сертифікації у разі залучення аудитора із сертифікації (агронома-інспектора), який є посадовою особою органу із сертифікації або його підрозділу.
Так, виходячи з умов п. 2.1. Договору, за результатами розгляду відповідачем заявок, які подаються в порядку означеному законодавством суб'єктами насінництва та розсадництва, позивач отримує від відповідача відповідне доручення на виконання Робіт з урахуванням їх виду, передбаченому свідоцтвом аудитора із сертифікації (агронома - інспектора) та у додатку до Доручення Аудитору надсилаються необхідні для виконання Доручення матеріали.
Таким чином, саме факт отримання доручення від відповідача, як умова виникнення взаємних зобов'язань згідно договору, є одночасно і рішенням відповідача, як уповноваженого державою органу щодо можливості проведення робіт із сертифікації (у даному разі - позивачем, як аудитором), тобто позивач має право виконувати окремі роботи на підставі договору з будь-яким суб'єктом насінництва та розсадництва за умови отримання відповідного рішення від уповноваженого державою органу - відповідача.
Натомість, з огляду на зміст наданих позивачем повідомлень №1118 від 05.07.2018 та №1250 від 23.08.2018 вбачається, що дані повідомлення не є дорученнями у розумінні п. 2.1. Договору, щодо виконання робіт позивачем за дорученням відповідача, а є повідомленням відповідача, що надіслані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ВНІС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНД СІДЗ" відповідно. При цьому дані повідомлення оформлені у відповідності до приписів п. 11 Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та у яких міститься посилання про те, що позивач був визначений відповідачем у якості аудитора посівів, за заявками вказаних Товариств і при цьому не вбачається, що у даних повідомленнях міститься саме доручення у розумінні п. 2.1. Договору, що зумовлює настання у позивача обов'язку із виконання робіт за договором та відповідно - обов'язку відповідача щодо прийняття та оплати виконаних позивачем робіт/послуг, що визначений у розділі 4 Договору.
Таким чином, надані позивачем акти обстеження, журнали польових обстежень, акти апробації, а також реєстр сертифікатів на насіння за 2018 не зумовлюють виникнення у відповідача обов'язку із оплати послуг (робіт), оскільки позивачем не доведено, що відповідачем надавалися відповідні доручення відповідно до п. 2.1. Договору, що є належними та допустимими доказами того факту, що у відповідача виник обов'язок оплати виконаних позивачем робіт (наданих послуг) згідно Договору.
Відповідно до приписів ст. ст. 74, 86 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення власних прав, за захистом яких він звернувся до суду із даним позовом, а саме - щодо оплати вартості робіт (надавати послуги) у сфері насінництва та розсадництва згідно умов договору №6044 від 02.07.2018, а відтак, в суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 78 076, 50 грн., у зв'язку із чим в задоволенні позовну у зазначеній частині вимог слід відмовити.
З урахуванням вищезазначеного, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 6 949, 83 грн, 3% річних в розмірі 1 630, 00 грн та інфляційних втрат в розмірі 4 637, 74 грн. також слід відмовити, як у таких що є похідними від вимог про стягнення основного боргу.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Ілюченко Сергія Нестеровича відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11.10.2019 року.
Суддя Ю.О. Підченко