ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2019Справа № 910/13421/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства "ВТБ Банк"
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Компанії Мексамел Холдінгс ЛТД, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
про звернення стягнення на частики учасників в статутному капіталі.
Акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Компанії Мексамел Холдінгс ЛТД, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на частики учасників в статутному капіталі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 постановлено звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області із запитами щодо доступу до персональних даних фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016.
11.10.2019 від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла витребувана судом інформація.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн. 00 коп.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» у загальному розмірі 1 441 163 783,36 грн. звернути стягнення на предмети застави за Договорами застави.
З огляду на положення ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання позивачем до господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви становить 672 350 грн.
Однак, в підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення № 609 від 24.09.2019 на суму 2 390,70 грн.
Таким чином, позивачем не долучено до позовної заяви доказів на підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі.
При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/12083/19 позивачу вже було вказано на означені недоліки.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:
« 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов'язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.»
Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:
"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."
Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
При цьому, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без руху позовну заяву Акціонерного товариства "ВТБ Банк".
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання доказів сплати судового збору в розмірі 669 959,30 грн.;
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Ухвала набирає чинності 16.10.2019 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Грєхова