ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2019Справа № 910/22980/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький"
третя особа ОСОБА_1
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Національний Банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом Кавицька Оксана Миколаївна
про стягнення 2 205 386,67 доларів США (що еквівалентно 48 655 853,81 грн.) та 3 184 546,53 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький"
до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
про визнання договору іпотеки від 13 травня 2015 року недійсним.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" (далі - позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький" (далі - відповідач); третя особа: ОСОБА_1 про стягнення 2 205 386,67 доларів США (що еквівалентно 48 655 853,81 грн.) та 3 184 546,53 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1054-Ф від 24.12.2007.
Ухвалою суду від 02.09.2015 порушено провадження у справі № 910/22980/15.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/22980/15 зупинено до проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
29.03.2018 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/22980/15 з висновком експерта.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 № 05-23/1289 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/22980/15, за результатами якого справу передано для розгляду судді Грєховій О.А.
У листопаді 2015 року ТОВ "Кавицький" звернулось до ПАТ "Дельта Банк" із зустрічним позовом про визнання договору іпотеки від 13 травня 2015 року недійсним.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що при укладанні договору іпотеки 13 травня 2015 порушено норми чинного законодавства, що тягне за собою недійсність вказаного правочину.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 листопада 2015 року зустрічну позовну заяву ТОВ "Кавицький" про визнання договору іпотеки від 13 травня 2015 року недійсним повернуто заявнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ "Кавицький" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 9 листопада 2015 року - без зміни.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого господарського суду міста Києва від 16.03.2016 касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2015 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 9 листопада 2015 року, справу з зустрічною позовною заявою передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 справа № 910/22980/15 прийнята до свого провадження суддею Грєховою О.А., провадження у справі № 910/22980/15 поновлено, прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання договору іпотеки від 13 травня 2015 року недійсним до розгляду з первісним позовом у справі № 910/22980/15, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено справу № 910/22980/15 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2018
02.08.2018 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
14.08.2018 представником третьої особи - 3 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
10.09.2018 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про призначення судової експертизи.
10.09.2018 представником позивача за первісним позовом подано заяву про зміну предмету позову.
10.09.2018 представником ОСОБА_2 подано клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи.
У судове засідання 10.09.2018 представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та Національного банку України з'явились, представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з'явились.
У судовому засіданні 10.09.2018 представники ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Кавицький» та НБУ проти заявленого ОСОБА_2 клопотання не заперечували.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 залучено Кавицьку Оксану Миколаївну в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом та відкладено підготовче засідання на 24.09.2018.
13.09.2018 представником відповідача за зустрічним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
13.09.2018 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
17.09.2018 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи
21.09.2018 представником третьої особи - 3 подано письмові пояснення.
У судове засідання 24.09.2018 представник третьої особи - 4 не з'явився, інші учасники судового процес з'явились.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників учасників справи, дослідивши висновок судового експерта за результатами проведеної судової експертизи, враховуючи мотиви та заперечення викладені відповідачем за первісним позовом в обґрунтування поданого клопотання про призначення повторної судової експертизи, суд дійшов висновку про необхідність виклику судового експерта у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/22980/15 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 08.10.2018 та викликано у судове засідання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Герасименко І.В.
Судове засідання 08.10.2018 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 підготовче судове засідання призначено на 26.10.2018.
У судове засідання 26.10.2018 представник третьої особи 1 та судовий експерт не з'явились, інші учасники справи з'явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.11.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.
31.10.2018 від заступника директора КНДІСЕ надійшло повідомлення про неможливість участі судового експерта у судовому засіданні.
31.10.2018 представником відповідача за первісним позовом подано письмові заперечення за заяву позивача за первісним позовом про зміну предмету позову.
У судове засідання 02.11.2018 представник третьої особи 1 та судовий експерт не з'явились, інші учасники справи з'явились.
Представник позивача за первісним позовом подану заяву про зміну предмету позову підтримав.
Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Дослідивши надану позивачем заяву про зміну предмету позову, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає предмет позову з їх урахуванням.
Водночас, згідно із частинами 1 та 2 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
З метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд встановив учасникам справи процесуальні строки для подання відзивів, відповідей на відзиви та заперечень на відповіді з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмету позову.
Враховуючи наведене, судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.11.2018, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
05.11.2018 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про продовження строку надання відзиву.
У судове засідання 12.11.2018 представник третьої особи не з'явився, представник відповідача за первісним позовом з'явився та подав відзив на позовну заяву, інші учасники судового процесу з'явились.
У судове засідання 12.11.2018 з'явився судовий експерт та надав усні пояснення щодо наданого висновку за результатами проведеної судової експертизи.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 19.11.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.
19.11.2018 представником позивача за первісним позовом подано відповідь на відзив.
У судове засідання 19.11.2018 представник третьої особи - 1 не з'явився, інші учасники судового процесу з'явились.
У судовому засіданні представники відповідача за зустрічним позовом подане клопотання про призначення повторної судової експертизи підтримав.
Представник позивача за первісним позовом проти задоволення клопотання заперечив.
Представники третіх осіб надали пояснення по суті заявленого клопотання.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі № 910/22980/15 зупинено до одержання результатів експертиз.
21.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов лист від Заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
14.02.2019 до суду надійшли матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 поновлено провадження у справі № 910/22980/15, розгляд клопотання призначено на 04.03.2019.
25.02.2019 представником позивача за зустрічним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
28.02.2019 представником позивача за зустрічним позовом подано письмові пояснення по суті заявленого судовим експертом клопотання та клопотання про відкладення розгляду клопотання.
04.03.2019 представником позивача за первісним позовом подано письмові пояснення по суті заявленого судовим експертом клопотання.
У судове засідання 04.03.2019 представник позивача за первісним позовом з'явився, інші учасники судового процесу не з'явились.
За результатами судового засідання, враховуючи подане представником відповідача за первісним позовом клопотання про відкладення розгляду справи, а також необхідність виклику судового експерта, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду клопотання на 11.03.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 11.03.2019 представники позивача за первісним позовом, відповідача за первісним позовом та третьої особи - 3 з'явились та надали усні пояснення по суті заявленого судовим експертом клопотання, представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів задоволено частково, постановлено клопотання в частині надання додаткових матеріалів для проведення експертизи вважати виконаним, роз'яснено судовому експерту, що ринкову вартість об'єкта дослідження необхідно визначити на момент проведення даної експертизи, в іншій частині клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів відмовлено, провадження у справі № 910/22980/15 зупинено до одержання результатів експертизи, матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інститут судових експертиз.
12.09.2019 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/22980/15 з висновком судових експертів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 поновлено провадження у справі № 910/22890/15, підготовче засідання у справі №910/22890/15 призначено на 30.09.2019.
17.09.2019 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
26.09.2019 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
У судове засідання 30.09.2019 представники позивача та відповідача за первісним позовом, представники третіх осіб 2 та 3 з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились, представник відповідача за первісним позовом подав клопотання про зупинення провадження у справі.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 15.10.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
04.10.2019 представником третьої особі 3 подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
10.10.2019 представником третьої особи 2 подано письмові пояснення.
У судове засідання 30.09.2019 представники позивача та відповідача за первісним позовом, представники третіх осіб 2 та 3 з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.
Розглянувши клопотання представника відповідача за первісним позовом, заслухавши пояснення представників учасників справи,суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішеним іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідачем зазначено, що розгляд справи № 910/22980/15 є неможливим до вирішення справи № 757/61632/16-ц, оскільки за доводами відповідача за первісним позовом, Господарський суд міста Києва на підставі матеріалів і доказів не зможе самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі № 757/616321/16-ц, оскільки сторонами у даному спорі не ставиться питання недійсності Кредитного договору та Іпотечного договору з підстав порушення під час їх укладень положень Закону України «Про захист прав споживачів».
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог. Аналогічну правову позицію наведено у п.3.16 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Як вбачається з постанови Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 757/61632/16-ц: «У грудні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати недійсними договори про надання відновлювальної кредитної лінії:
- від 31 травня 2006 року № 602-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , з усіма додатковими угодами;
- від 24 грудня 2007 року № 1054-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_1 , з усіма додатковими угодами;
- від 08 червня 2005 року № 340-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , з усіма додатковими угодами;
- від 27 липня 2005 року № 380, укладений між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький», правонаступником якого є ОСОБА_1 , з усіма додатковими угодами;
- від 27 липня 2005 року № 379-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта банк», та ОСОБА_10. , правонаступником якої є ОСОБА_2. , з усіма додатковими угодами;
- від 27 липня 2005 року № 377-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_6 , правонаступником якого є ОСОБА_2. , з усіма додатковими угодами;
- від 27 липня 2005 року № 378-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_2. , з усіма додатковими угодами;
- від 31 травня 2006 року № 601-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_8 , правонаступником якої є ОСОБА_2. , з усіма додатковими угодами;
- від 30 листопада 2007 року № 599, укладений між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький», з усіма додатковими угодами.
Крім того, просили визнати недійсними договори іпотеки:
- від 13 травня 2010 року № 543, укладений між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький», з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 545, укладений між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький», з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 547, укладений між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький», з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 550, укладений між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький», з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 552, укладений між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький», з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 554, укладений між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький», з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 540, укладений між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_2 , правонаступником якої є товариство з обмеженою відповідальністю «Кавицький», з усіма додатковими угодами;
- від 06 серпня 2010 року № 1641, укладений між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_1 , з усіма додатковими угодами.
Скасувати у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про іпотеку та обтяження, внесені на підставі:
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 543, укладеного між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 545, укладеного між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 547, укладеного між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 550, укладеного між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 552, укладеного між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 554, укладеного між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 540, укладеного між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_2 , правонаступником якої є товариство з обмеженою відповідальністю «Кавицький»;
- іпотечного договору від 06 серпня 2010 року № 1641, укладеного між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_1 .
Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що після заміни позичальника у вищезазначених договорах кредиту вони набули права і обов'язки сторони у цих договорах.
Умови зазначених кредитних договорів є такими, що містять істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачам; такими, що передбачають обов'язок укласти інший договір з третьою особою, визначеною кредитодавцем; дискримінаційними стосовно споживача, у тому числі щодо правил зміни відсоткової ставки; несправедливими; такими, що суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів».
Зокрема, зазначали, що за вказаними кредитними договорами кредитні кошти були надані фізичним особам для споживчих потреб.».
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 20 жовтня 2017 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення Апеляційного суду міста Києва від 20.10.2017 залишено без змін постановою Верховного Суду від 29.08.2018.
Надалі у грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_9 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2017 року.
Водночас, предметом зустрічного позову є визнання договору іпотеки від 13 травня 2015 року недійсним, в свою чергу предметом первісного позову є звернення стягнення на предмет іпотеки за означеним іпотечним договором, а відтак судом буде досліджено безпосередньо при розгляді даної справи доводи сторін щодо недійсності іпотечного договору.
Окрім того, ст. 204 ЦК України закріплений принцип презумції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На даний момент як кредитний договір, так і іпотечний договір не визнані недійсними, а отже є правомірними.
Також суд зазначає, що сторони за результатами вирішення спору у справі № 757/61632/16-ц не позбавлені можливості звернутися до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі.
При цьому, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч. 4 ст.11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Враховуючи вищенаведене у сукупності, господарський суд не вбачає об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи 757/61632/16-ц, у зв'язку із чим відмовляє в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
Розглянувши подане відповідачем за первісним позовом клопотання про залучення третьої особи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин 1-3 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Враховуючи предмет та підстави позову, оскільки рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом.
В свою чергу, заслухавши усне клопотання представника відповідача за первісним позовом про залучення до участі у справі Міністерства культури України, судом не встановлено обставин, з якими процесуальний закон пов'язує залучення третіх осіб, в зв'язку з чим, суд залишає усне клопотання відповідача за первісним позовом без задоволення.
Згідно ст. 179 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву. Учасники справи мають право подати відповідь на такі пояснення до закінчення підготовчого провадження.
Відповідно до ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює строк для подання пояснень третіми особами, встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення.
В свою чергу, із змісту ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Так, згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого нема відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва (ч. 7 ст. 183 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, для надання можливості сторонам скористатися своїми процесуальними правами та обов'язками, підготовче засідання слід відкласти.
Керуючись ст. ст. 50, 74, 121, 168, 179, 182, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Залучити Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) (04070, м. Київ, вулиця Спаська, будинок 12; ідентифікаційний код: 42475311) в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом.
2. Відкласти підготовче засідання на 28.10.19 о 14:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 22 .
3. Позивачам за первісним та зустрічним позовами протягом двох днів з дня винесення даної ухвали направити копії позовних заяв з додатками третій особі; подати суду докази направлення даних документів третій особі.
4. Відповідачам за первісним та зустрічним позовами протягом двох днів з дня винесення даної ухвали направити копії відзивів з додатками третій особі, подати суду докази направлення даних документів третій особі.
5. Встановити третій особі строк - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали для подання до суду: у відповідності до ст. 168 ГПК України письмових пояснень з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позовів та відповідних доказів; докази направлення пояснень з доданими до них документами на адреси всіх учасників справи.
6. Встановити сторонам (позивачу та відповідачу за первісним та зустрічним позовами) строк - протягом 5-ти днів з дня отримання пояснень третьої особи для подання до суду відповідей на пояснення третьої особи.
7. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
8. Звернути увагу учасників справи на положення ст. ст. 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
Ухвала набрала чинності 15.10.2019 та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено: 16.10.2019
Суддя О.А. Грєхова