02.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/731/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.,
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області (вул. Василіянок, 48, м.Івано-Франківськ,76000) №01-1546 вих. 19 від 09.07.2019 (вх.№13542/19 від 10.07.2019) в інтересах держави
до відповідача: Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади Івано- Франківської області
вул. Галицька,36, с.Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77422
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття"
вул.Галицька, 93, м. Тисмениця, Івано-Франківська область,77400
про визнання недійсним договору №15/04-1 від 15.04.2019 та звільнення земельної ділянки загальною площею 2,2393 га
учасники судового процесу:
від позивача: Гоголь Віталій Васильович;
від відповідачів: представники не з"явилися
ВСТАНОВИВ: Тисменицька місцева прокуратура Івано-Франківської області в інтересах держави звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади Івано- Франківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" про:
- визнання недійсним договору №15/04-1 від 15.04.2019 про відшкодування втрат бюджету Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади від недотримання коштів за фактичне землекористування, укладеного між Ямницькою сільською радою об"єднаної територіальної громади Івано-Франківської області та ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття";
- звільнення земельної ділянки загальною площею 2,2393 га, яка знаходиться в урочищі "Клітки" села Тязів Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади Івано- Франківської області та має кадастровий номер 2625886300:03:001:0110.
Позов подано прокурором в інтересах держави та мотивовано тим, що прокурор як позивач здійснює представництво інтересів держави в суді, що є конституційною функцією органів прокуратури, а подання позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави; у цьому разі порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель. Органом, уповноваженим державою організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю є Держгеокадастр, проте його посадові особи не наділені повноваженнями звертатися до суду із вимогами, заявленими у цьому позові, у зв'язку з чим цей позов заявляє в інтересах держави прокурор як позивач.
Зазначено, що відповідач - ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", як було встановлено за результатами обстеження Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області земельної ділянки загальною площею 2,2393 га, яка знаходиться в урочищі "Клітки" села Тязів Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади Івано- Франківської області та має кадастровий номер 2625886300:03:001:0110, здійснює безпідставне користування вказаною земельною ділянкою без наявності рішення органу місцевого самоврядування та правовстановлюючих документів, чим порушує вимоги земельного законодавства, зокрема ст.116, 125, 126,134 Земельного кодексу України, статей 16, 215, 216, 393 Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.2019, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, встановив сторонам строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; підготовче засідання призначив на 08.08.2019.
07.08.2019 від відповідача - Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади Івано - Франківської області до суду надійшло клопотання №1047 від 07.08.2019 (вх.№13690/19) про розгляд справи без участі представника.
08.08.2019, без виходу до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 10.09.2019.
Згідно з ухвалою Господарського суджу Івано-Франківської області від 10.09.2019, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.10.2019 .
В судовому засіданні прокурор заявлений позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначив, що угода по відшкодуванню втрат від 15.04.2019 року є удаваною, оскільки під час її укладення сторони намагалися приховати зміст та наслідки іншого правочину, а саме договору оренди земельної ділянки. Просить суду позов задовольнити.
Відповідачі жодного разу в судові засідання не з"явилися, причин неявки представників суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення: відповідач - Ямницька сільська рада об"єднаної територіальної громади Івано-Франківської області отримала ухвалу від 15.07.2019 - 19.07.2019; від 08.08.2019 - 14.08.2019, від 10.09.2019-18.09.2019; відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" отримало ухвалу від 15.07.2019 -23.07.2019; від 08.08.2019 - 16.08.2019, від 10.09.2019 - 18.09.2019.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, встановленому статтею 202 ГПК України.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідачі не скористались передбаченим ГПК України правом на надання відзиву на позов.
Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, надавши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
28.02.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області Управлінням з контролю за використанням та охороною земель за результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер 2625886300:03:001:0110 за адресою с. Тязів урочище "Клітки" загальною площею 2,2393 га, встановлено, що вказана земельна ділянка сільськогосподарського призначення станом на 28.02.2019 перебуває у сільськогосподарському обробітку (продисковано грунтовий покрив), про що складено акт №105/0/92-19-ДК/0134/АО/10/01/-19.
11.03.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області Управлінням з контролю за використанням та охороною земель складено протокол про адміністративне правопорушення №103/0/92-19-ДК/0042П/07/01/-19, згідно якого встановлено, що ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" здійснено самовільне зайняття земельної ділянки комунальної форми власності площею 2,2393 га (кадастровий номер 2625886300:03:001:0110) шляхом сільськогосподарського обробітку, що є порушенням п.б ч.1 ст.211 Земельного кодексу України та ст.53-1 Кодексу україни про адміністративні правопорушення. Правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду (збитки), яка розраховується згідно методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок , використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25.07.2007 №963, що підтверджується розрахунками на загальну суму в розмірі 2 900 грн 61 коп.
Постановою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Управління з контролю за використанням та охороною земель від 11.03.2019 №103/0/92-19-ДК/004По/08/01/19 визнано ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" в особі директора ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно платіжних доручень від 26.03.2019 ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" сплачено штрафи за вчинені адміністративні правопорушення.
15.04.2019 між Ямницькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" укладено договір №15/04-1 про відшкодування втрат бюджету Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади від недотримання коштів за фактичне землекористування.
Згідно п.1 договору землекористувач, що фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (кадастровий номер 2625886300:03:001:0110) за адресою с. Тязів урочище "Клітки" загальною площею 2,2393 га за період від 01.03.2019 до 31.12.2019, зобов"язується сплачувати на розрахунковий рахунок Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади кошти в сумі 335 грн в місяць за фактичне користування земельною ділянкою.
У відповідності до п.3 Договору, договір діє з дати укладення до 31 грудня 2019 року або до дати видачі правовстановлюючих документів землекористувачу на зазначену вище ділянку. До договору додаються витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та розрахунок суми втрат сільського бюджету від недоотримання коштів за фактичне користування земельною ділянкою.
При збільшенні коефіцієнтів індексації грошової оцінки землі, розмір щомісячної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору. У разі несвоєчасного внесення плати за землю сплачується пеня в розмірі 0,5% несплаченої суми за кожен день прострочення (п.4).
Договір скріплено підписами та печатками сторін.
Листом від 21.05.2019 №648 виконавчий комітет Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади Івано-Франківської області повідомив керівнику Тисменицької місцевої прокуратури, що земельна ділянка кадастровий номер 2625886300:03:001:0110 за адресою с.Тязів урочище "Клітки" загальною площею 2,2393 га належить до земель комунальної власності Ямницької сільської ради ОТГ на підставі витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. На даний час укладено договір про відшкодування втрат бюджету Ямницької сільської ради ОТГ від недотримання коштів за фактичне землекористування з ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", який здійснює обробіток земельної ділянки (засіяно соняшником).
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
За змістом частини 3 статті 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Поряд з цим, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, що згідно ст.14 Конституції України перебуває під особливою охороною держави.
Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу (ст.13 Конституції України), а органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями комунальної власності.
Суд з'ясував, що у справі, що розглядається, наявні виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в якості позивача, оскільки Ямницька сільська рада об"єднаної територіальної громади, яка є органом уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є стороною оспорюваного договору та відповідно відповідачем у справі, а надані Держгеокадастру законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють його правом на звернення до суду з позовними вимогами, заявленими в дані позовній заяві. Таким чином подання позову прокурором в інтересах держави у даній справі є обґрунтованим.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У відповідності до ч.ч.1, 4 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до ЗК України, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Оскаржуючи договір про відшкодуванню втрат від 15.04.2019, укладений між Ямницькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомпанія Прикарпаття", прокурор стверджує, що договір є удаваним, яким сторони фактично приховали укладення договору про оренду землі, так як користування земельною ділянкою можливе виключно на підставі такого договору.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Частиною 2 ст. 235 ЦК України визначено, що якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином (ст. 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
При оцінці дійсних домовленостей сторін при укладенні оскаржуваного договору, суд не вважає, що сторони домовились про укладення договору по відшкодуванню втрат, оскільки за своїм змістом умови оскаржуваної угоди, відповідають договору оренди землі.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У відповідності до ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
З огляду на вищевикладене, законодавець встановив єдиний правовстановлюючий документ, яким врегульовано відносини щодо оренди землі.
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги умови оскаржуваної угоди суд прийшов до висновку, що по своїй правовій природі угода по відшкодуванню втрат містить ознаки договору оренди; у всіх розділах угоди присутній акцент на передачу земельних ділянок шляхом укладення договору оренди; сторони - орендар та орендодавець, платіж - орендна плата, земля - предмет оренди, що дає підстави ідентифікувати оскаржувану угоду саме як договір оренди землі.
Отже, при встановленні відповідності оспорюваного договору вимогам ст. 203 ЦК України суд застосовує законодавство, що регулює оренду землі та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203цього Кодексу.
Зокрема, ч.2 ст.203 визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно приписів статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Згідно приписів статей 4,6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державну реєстрацію речових прав та обтяжень на нерухоме майно, що посвідчують право постійного користування та право оренди земельної ділянки здійснює реєстраційна служба, яка входить у склад управління юстиції.
Як встановлено судом, оскаржуваний договір про відшкодуванню втрат від 15.04.2019 у встановленому порядку не зареєстрований, державний реєстраційний номер не присвоєний.
Відповідно до частини 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Статтею 127 Земельного кодексу України встановлено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частинами 2 , 3 ст. 134 Земельного кодексу України визначено випадки за якими земельні ділянки або право на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), і при цьому передача в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не підпадає.
Тобто, надання спірних земельних ділянок в оренду не належить до випадків, передбачених частинами 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, а тому необхідною умовою для передачі в оренду в такому випадку є проведення земельних торгів, за результатами яких органом місцевого самоврядування приймається відповідне рішення.
Згідно приписів статті 135 Земельного кодексу України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
Таким чином, наведені вище обставини та правові норми є підставою для визнання недійсним правочину згідно ч.1 ст.215 ЦК України, отже договір про відшкодуванню втрат бюджету Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади від недотримання коштів за фактичне землекористування №15/04-1 від 15.04.2019 належить визнати недійсним.
Внаслідок недійсності договору про відшкодування втрат бюджету Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади від недотримання коштів за фактичне землекористування № 15/04-1 від 15.04.2019 у землекористувача за вказаним договором - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" відсутні в подальшому правові підстави для користування земельною ділянкою переданою за вказаним договром, а відтак, відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, відповідач зобов'язаний її звільнити.
Отже, вимога про звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" земельної ділянкою площею 2,2393 га, яка знаходиться в урочищі "Клітки" села Тязів Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади Івано-Франківської області кадастровий номер 2625886300:03:001:0110 підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними і допустимими доказами ті обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідачів; відповідачі не скористалися своїм правом на спростування вимог позивача, відтак, суд критично оцінивши докази у справі вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України суд покладає судовий збір на відповідачів.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-80, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Визнати недійсним договір №15/04-1від 15.04.2019 про відшкодування втрат бюджету Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади від недотримання коштів за фактичне землекористування, укладеного між Ямницькою сільською радою об"єднаної територіальної громади Івано - Франківської області та ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття".
Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" (код ЄДРПОУ 41481188) звільнити земельну ділянку загальною площею 2,2393 га, яка знаходиться в урочищі "Клітки" села Тязів Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади Івано-Франківської області кадастровий номер 2625886300:03:001:0110.
Стягнути з Ямницької сільської ради об"єднаної територіальної громади Івано- Франківської області (вул. Галицька, 36, с.Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77422, код ЄДРПОУ 04356461) на користь прокуратури Івано-Франківської області (76000, вул.Грюнвалюдська, 11, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 03530483 )- судовий збір в розмірі (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну) гривню 00 коп.
Стягнути з ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" (вул. Галицька, 93, м. Тисмениця, Івано-Франківська область,77400, код ЄДРПОУ 41481188) на користь прокуратури Івано-Франківської області (76000, вул.Грюнвалюдська, 11 м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 03530483) - судовий збір в розмірі 1921 (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну) гривню 00 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 15.10.2019
Суддя О.В. Рочняк