16.10.2019 Справа № 908/2871/19
м.Запоріжжя
Суддя Федорова Олена Владиславівна, розглянувши заяву про видачу судового наказу від 08.10.2019
заявник Концерн "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а)
до боржника фізичної особи-підприємця Левчука Максима Володимировича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 8713,87 грн.
Встановила, що заява про видачу судового наказу не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Пунктом 2 ч. 2 ст.150 ГПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено, зокрема, місцезнаходження сторін.
Заявник в заяві про видачу судового наказу адресою боржника зазначив - АДРЕСА_1 .
Втім, відповідно до інформації з безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.10.2019 місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Левчука Максима Володимировича є: АДРЕСА_1 .
Неповне зазначення адреси боржника, а саме відсутність назви села, є порушенням вимог статті 150 ГПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заявник в тексті заяви про видачу судового наказу та в прохальній частині просить суд видати судовий наказ про стягнення з ФОП Левчука М.В. ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Концерну "МТМ" основний борг у розмірі 4178,24 грн., пеню у розмірі 4385,47 грн., 3% річних у розмірі 87,23 грн. та інфляційні втрати у розмірі 62,93 грн.
Разом з тим до заяви доданий розрахунок пені, відповідно до якого заявником за період прострочення з 20.01.2019 по 31.08.2019 нараховано до стягнення пеню у розмірі 874,43 грн.
Інших доказів правомірності та правильності застосування до боржника штрафних санкцій на заявлену до стягнення суму (4385,47 грн.) заявником не надано. Будь-яких письмових пояснень щодо заявленої до стягнення пені саме у розмірі 4385,47 грн. заявником також не надано.
Враховуючи приписи законодавства та умови договору, заявлена до стягнення вимога про стягнення пені у розмірі 4385,47 грн. не має ознак безспірності, наявність якої є обов'язковою умовою для видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1, п.8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та у разі якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи досліджені матеріали, суд визнає доводи заявника, викладені у заяві від 08.10.2019, необґрунтованими, а заяву такою, що не підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст.ст. 4, 74, 150-153 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Концерну "Міські теплові мережі" у видачі судового наказу про стягнення з ФОП Левчука М.В. 8713,87 грн., які складаються з: 4178,24 грн. основного боргу, 4385,47грн. пені, 62,93 грн. інфляційних втрат, 87,23 грн. 3% річних.
Судові витрати залишити за заявником.
Відповідно до ст. 235, п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України ухвала суду набрала законної сили 16.10.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Федорова