Справа №:755/9795/19
"09" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, адміністративну справу за позовною заявою громадянина Палестини ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач, громадянин Палестини ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, просить суд: скасувати постанову першого заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 29.05.2019 серії ПН ЦМУ № 003407 про накладення на нього адміністративного стягнення і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що, він, маючи побоювання стати жертвою переслідувань у країні постійного проживання - Лівані, а також в ситуації загальнопоширеного насильства і систематичного порушення прав палестинських біженців у Лівані, залиши країну походження та прибув до України. Під час звернення до Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позивача було скеровано до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області для врегулювання питання щодо законності його перебування в Україні. 29.05.2019 Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області щодо позивача було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення правил перебування в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні. Також винесено постанову серії ПР ЦМУ № 003407 про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 5 100,00 грн. На думку позивача, його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки дія вказаної вище статті не поширюється на випадки, коди іноземці чи особи без громадянства прибули до України з наміром отримати притулок чи бути визнаними біженцями. Відповідачем не було враховано, що позивач є громадянином Палестини та перебуває в Україні з наміром отримати притулок чи бути визнаним біженцем, отже відноситься до вкрай вразливої групи населення - шукачів притулку, проте до нього застосували максимально сувору санкцію штрафу, при тому, що останній є безробітним і наразі не має права працювати на території України. Позивач ОСОБА_1 мав необхідні документи для звернення за захистом, заповнені належним чином, та відвідував також Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській, де йому повідомили, що за відсутності протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності прийом заяви здійснюватися не буде.
04 жовтня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, відповідачу роз'яснено право ознайомитись із копією позовної заяви та додатками до неї в приміщенні суду та надати письмовий відзив на позовну заяву не пізніше дати розгляду справи.
Копію вказаної ухвали було направлено відповідачу на офіційну електронну адресу, документ доставлено до електронної скриньки. Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на його адресу фактичного місця проживання, що зазначена ним у позові.
Таким чином, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, головним спеціалістом ДМС у м. Києві та Київській області Пясковською О.В. 29 травня 2019 року складено відносно позивача ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ПР ЦМУ № 003407 за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 29.05.2019 о 12:00 за адресою: АДРЕСА_5 , виявлено що гр. Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме проживав без документів на право проживання в Україні.
Постановою першого заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Пустовіта О .О. громадянина Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення ним ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100,00 грн.
09 вересня 2019 року Центральним міжрегіональним Управлінням ДМС у м. Києві та Київській області громадянину Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видано довідку про звернення за захистом в Україні № 010580, що дійсна до 09.12.2019.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За нормою ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
У відповідності до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП (ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
В силу положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії обставин, за наявності яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні.
Разом з тим, порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати або позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребує додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні визначається Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, перетнула державний кордон України в порядку, встановленому законодавством України, повинна протягом п'яти робочих днів звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, під час в'їзду в Україну незаконно перетнула державний кордон України, повинна без зволікань звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Положеннями ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.
За вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови першого заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 29.05.2019 серії ПН ЦМУ № 003407 про накладення адміністративного стягнення на позивача громадянина Палестини ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки оскаржувана постанова, копія якої була отримана позивачем в день її винесення, про що свідчить його власноручний підпис у постанові, прийнята уповноваженою особою ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, у зв'язку із порушенням позивачем ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», оскільки позивачем не надано доказів правомірного тимчасового проживання на території України станом на день винесення постанови.
Що стосується довідки Центрального міжрегіонального Управління ДМС у м. Києві та Київській області № 010580 про звернення громадянина Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за захистом в Україні, то її було видано значно пізніше, а саме 09 вересня 2019 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складання протоколу за цим правопорушенням уповноваженою особою та притягнення у встановленому порядку до адміністративної відповідальності. Накладене на позивача адміністративне стягнення знаходиться в межах санкції відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку що позовна заява громадянина Палестини ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - є необґрунтованою, безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 1, 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», ст.ст. 7, 245, 251, 252, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 241-246, 268-271, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову громадянина Палестини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (вул. Березняківська, 4А, м. Київ, 02152) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу Адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: