ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8102/17
провадження № 2/753/2081/19
"15" жовтня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Литвин Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей з матір'ю,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей з матір'ю.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що спільне життя у сторін не склалось, тривалий час вони проживають окремо, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбних відносин, мають окремий бюджет для кожного, стосунки між сторонами стали напружені, у сторін виявились різні погляди на життя, на сімейні відносини, тому вважають, що сім'я подружжя розпалась остаточно, термін для примирення призначати не потрібно. Крім того, місце проживання малолітніх дітей просять визначити з матір'ю, враховуючи їх вік, наявність у позивача місця проживання, де дітям створені всі умови для проживання та навчання, а також їх постійне проживання з матір'ю.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі, повністю підтримавши та погодившись з поясненнями позивача та її представника.
3-тя особа: служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації до суду не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена судом належним чином, надавши попередньо висновок про доцільність проживання малолітніх дітей з матір'ю.
Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
У відповідності до ч.1, ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За правилами ч.2, ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
14.07.2001 року був укладений шлюб між сторонами, який був зареєстрований у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, актовий запис №1067 (т.1, а.с.17). Від спільного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Як встановлено у судовому засіданні, спільне життя у сторін не склалось, тривалий час вони проживають окремо, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбних відносин, мають окремий бюджет для кожного, стосунки між сторонами стали напружені, у сторін виявились різні погляди на життя, на сімейні відносини.
Згідно ч.2, ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що сім'я даного подружжя розпалась остаточно, терміну на примирення призначати не потрібно, так як встановлено судом, що будь-які відносини між ними припинені, сторони категорично наполягали на розірванні шлюбу. За таких обставин укладений шлюб підлягає розірванню, при цьому позивачці необхідно залишити вже присвоєне раніше прізвище „ ОСОБА_1 ".
У відповідності до ч.1, ст.163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.
Як передбачає ч.1, ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно ч.1, ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Частина 2 цієї статті наголошує, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" наголошує, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст.160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Судом встановлено, що весь час позивачка проживає разом зі своїми дітьми, а відповідач не заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. Тому суд приходить до висновку про встановлення місця проживання дітей з матір'ю.
За змістом висновку служби у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 17.07.2017 року №101-6960/03 комісія з питань захисту прав дитини прийшла до висновку про доцільність проживання малолітніх дітей: сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю ОСОБА_1 .
Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 223; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ч.1, ст.51 Конституції України, ст.3; 110-112; 141; 160-161; 163 СК України, п.10; 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суд
Позов задовольнити.
Шлюб зареєстрований у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї 14.07.2001 року, актовий запис №1067 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.
Після розірвання шлюбу присвоюються прізвища: йому - ОСОБА_1 ; їй - ОСОБА_1 .
Визначити місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :