ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17897/19
провадження № 3/753/6304/19
"09" жовтня 2019 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
01 вересня 2019 року о 00 годині 10 хвилин на перехресті вулиць Тростянецької та Харківське шосе в місті Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген Поло» н/з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, сповільненість ходи, мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність. Так, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для визнання неявки ОСОБА_1 в судове засідання поважною, так як він належним чином повідомлений про дату, час, місце проведення судового засідання та розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення БД № 299720 від 01.09.2019 року (а.с. 1), письмові пояснення свідків, в присутності яких водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с. 2), розписку ОСОБА_2 (а.с. 3), витяг з б/д «Армор» (а.с. 4), копію постанови Деснянського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 5-6), відеозапис з нагрудних камер працівників поліції (а.с. 7), оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні об'єктивно встановлено та підтверджується дослідженими доказами, що ОСОБА_1 під час зупинення за керуванням транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння відмовився пройти у встановленому порядку зазначений медичний огляд всупереч вимогам п. 2. 5 ПДР України.
Відповідно до ст. 19 Закону України " Про міжнародні договори України ", ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ч. ст. 130 КУпАП та про необхідність накладення на особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 гривні 20 копійок, який також підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
Керуючись ст. ст. 130 ч. 2, 251, 252, 268, 283 - 285 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить двадцять тисяч чотириста гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок на користь держави.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя