Справа № 759/7840/19 Головуючий у суді І інстанції Жмудь В.О.
Провадження № 33/824/3095/2019 Доповідач: Капічон О.М.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
іменем України
11 жовтня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М. за участю водія ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2019 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лебедин Сумської обл., українки, громадянки України, номер картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 , яка здобула середню освіту, не працюючої, незаміжньої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 17.04.2019 о 01 годині 15 хвилинкерувала автомобілем «Opel Omega», номерний знак НОМЕР_2 , та рухалася по вул. Тулузи, 8/5 в м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку (на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, у закладі охорони здоров'я) ОСОБА_1 відмовилася у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2017 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.
На вказану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у адміністративній справі про притягнення її до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню з підстав неповноти та однобічності судового розгляду, а також у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства. Зазначає, що судом першої інстанції поза увагою було залишено ту обставину, що в протоколі про адміністративне правопорушення неправильно вказано транспортним засіб, яким вона керувала, зокрема, у ньому вказано транспортний засіб марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_3 , що не відповідає дійсності. На переконання апелянтки, інспекторами поліції штучно створювалися докази, на підставі яких вона була притягнута до адміністративної відповідальності. На думку ОСОБА_1 , факт того, що її вина підтверджується показаннями працівників поліції, які склали щодо неї протокол про адміністративне правопорушення, не можуть бути належними доказами, оскільки вони є заінтересованими особами. Також апелянт вказує, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання про виклик свідків, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що відеофіксаціїя її зупинки не містить підтвердження відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, навпаки, з неї видно, що працівники поліції не пропонували їй пройти такий огляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 в підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши запис відеофіксації зупинки водія, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи судом першої інстанції було дотримано вимог чинного законодавства, спрямованих на своєчасний і об'єктивний розгляд справи.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала подану нею апеляційну скаргу та суду пояснила, що вона не керувала транспортним засобом та додатково звернула увагу на ту обставину, що в протоколі про адміністративне правопорушення щодо неї невірно вказано транспортний засіб. Пояснити чому працівникам поліції не сказала, що не керувала транспортним засобом не змогл. Зазначила, що вона була запрошена як свідок при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, тому відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння. Чому працівники поліції в судовому засіданні вказали, що вона керувала транспортним засобом, не знає.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння утворює собою закінчений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи перебувала особа, яка відмовилася від такого огляду, в стані сп'яніння.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №336707, 17.04.2019 року о 01 годині 15 хвилин в м. Києві по вул. Тулузи 8/5 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці. Проходити огляд у встановленому законом порядку відмовилася в присутності двох свідків /а. с. 1/.
Згідно з рапортом поліцейського батальйону 4 роти 5 полку 1 УПП в м. Києві рядового поліції Рибчинського Б.С., 17.04.2019 року під час оформлення матеріалів відносно громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , а саме протоколу БД 336707 за ст. 130 КУпАП, допустив помилку в транспортному засобі, а саме - водій керував транспортним засобом OPEL OMEGA д.н.з. НОМЕР_2 , а не DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_3 /а. с. 3/.
Таким чином, аргументи апелянта в цій частині не можуть бути взяті до уваги, оскільки її транспортний засіб в подальшому було правильно ідентифіковано.
Як видно з відеофіксації зупинки ОСОБА_3 , вона відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків, які зафіксовані нагрудною відеокамерою поліцейського. Окрім того, ОСОБА_3 підтверджує факт її зупинки, зазначаючи, що її зупинили для того, аби вона була свідком, і вона самостійно підтвердила той факт, що вона керувала транспортним засобом.
Що стосується вказівки на те, що показання працівників поліції не є належними доказами, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вказані показання були оцінені в сукупності з іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, тому суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів їх достовірність.
Окрім того, апелянтом не було наведено жодних фактів, які б вказували на зацікавленість поліцейських, тому до подібних аргументів суд відноситься як до таких, що спрямовані на уникнення особою відповідальності за вчинене нею правопорушення.
Вказівка на те, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання про виклик свідків, які були присутні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 не може бути взята до уваги, оскільки свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неодноразово викликалися в судове засідання /а. с. 13; 19; 22-23/, однак, до суду вони не з'являлися.
Оскільки судом першої інстанції було вичерпано всі процесуальні засоби забезпечення явки вказаних свідків, він прийшов до цілком правомірного рішення розглядати справу за наявними матеріалами. Окрім того, ні апелянт, ні її захисник не були позбавлені права забезпечити явку вказаних осіб особисто.
Слід відмітити, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №336707 ОСОБА_1 зазначила лише свою незгоду з самим протоколом, однак, в графі для пояснень не вказала, з чим саме вона не згодна та не зазначила, що вона зупинена неправомірно або не керувала транспортним засобом.
Таким чином, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується належними та допустимими доказами.
Посилання апелянта на те, що свідки, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не були присутні під час його складання, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ними було засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Враховуючи ту обставину, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується належними та допустимими доказами, які суд апеляційної інстанції проаналізував у їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Капічон