Справа 757/19031/19-ц Головуючий у І-й інстанції -Підпалий В.В.
апеляційне провадження № 22-ц/824/13015/2019 Доповідач Заришняк Г.М.
15 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Наш Дом», третя особа: Публічне акціонерне товариства «Західкомбанк» про стягненення заборгованості ,-
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Наш Дом», третя особа: ПАТ «Західкомбанк» про стягненення заборгованості передано на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.
У відповідності до вимог п.9 ч.1 ст. 353 та ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Передаючи дану справу за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що на заявлені вимоги поширюються правила виключної підсудності.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
З матеріалів справи слідує, що позивачка звернулась до суду з позовом, в якому ставила питання про стягнення заборгованості за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва №15-НІ від 27.06.2006 р. та Договором про участь у Фонді фінансування будівництва №16-НІ від 29.09.2006р., на підставі яких нею інвестовано нежитлові приміщення: №15, загальною площею 84,80 кв.м, та №16 загальною площею 80,20 кв.м, які знаходиться на 1-му поверсі житлового комплексу по АДРЕСА_1 -в Солом'янському районі м.Києва (а.с.30-41).
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК України). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Предметом спору у даній справі є стягнення неустойки у вигляді пені та штрафу у зв'язку з невиконанням відповідачем умов вказаних договорів щодо будівництва, введення в експлуатацію та передачі позивачці у власність об'єктів інвестування нерухомого майна у житловому комплексі по АДРЕСА_1 не знаходиться у Печерському районі м. Києва.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що даний спір не може бути розглянутий Печерським судом м. Києва, оскільки в даному випадку діють правила виключної підсудності
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про необхідність передачі справи на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва, оскільки рішенням Київської міської ради від 22 січня 2015 року №34/899 затверджено офіційний довідник "Вулиці міста Києва", відповідно до якого вулиця Борщагівська,182 територіально відноситься до Солом'янського району м. Києва.
Як видно з Договору про участь у Фонді фінансування будівництва №15-НІ від 27.06.2006 р. та з Договору про участь у Фонді фінансування будівництва №16-НІ від 29.09.2006р. район забудови спірних нежитлових приміщень зазначено: м.Київ, Солом'янський район.
Враховуючи наведене, ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про направлення даної справи за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва відповідно до ч.1 ст. 31 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що підсудність даної справи визначається за місцем знаходженням відповідача, оскільки позовні вимоги не стосуються вирішення питань відносно нерухомого майна, а стосуються стягнення грошових коштів за невиконання договірних зобов'язань, колегія суддів вважає безпідставними, так як вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 380, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року скасувати, та ухвалити нову постанову, якою справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Наш Дом», третя особа: Публічне акціонерне товариства «Західкомбанк» про стягненення заборгованості направити на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва за підсудністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає
Головуючий:
Судді: