15 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 367/4577/19
провадження № 22-ц/824/12335/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А.,
суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.
за участю секретаря судового засідання - Перебитюка А.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від14 червня 2019 року у складі судді Пархоменко О.В.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно,-
У червні 2016 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бурчака В.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно, в якому просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 з померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.12.2018 року; визнати майно, що внесене на поліпшення будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 у сумі 355 808 грн. 33 коп. спільною сумісною власністю подружжя; визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку розміром 84 кв.м та на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:012:0340.
Також, представником позивача подано заяву про забезпечення вказаного позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також нотаріусам вчиняти дії щодо оформлення спадщини ОСОБА_2 на майно, а саме, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 3210945900:01:012:0340.
УхвалоюІрпінського міського суду Київської області від 14 червня 2019 року заяву задоволено частково.
Постановлено заборонити нотаріусам вчиняти дії щодо видачі будь-яким особам, у тому числі ОСОБА_2 , свідоцтва про право на спадщину, а саме, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 3210945900:01:012:0340 до розгляду справи по суті.
В іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, 12 серпня 2019 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що є єдиною спадкоємицею майна її померлого батька - ОСОБА_3 , позивач вчиняє, на її думку, протиправні дії, спрямовані на позбавлення її права власності на частину спірного майна.
Указує, що тлумачення суду, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спадкове майно може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду є неправомірним, оскільки навіть у разі задоволення позову вартість будинку з земельною ділянкою складає суму у 1 700 000 грн., що є значно більшою, ніж сума, визначена у позові, розмір якої становить 355 808 грн.
Уважає, що у разі встановлення обґрунтованості позовних вимог, позивач вправі розраховувати лише на компенсацію витрат, а не на майно у натурі, яке є спадковим.
Відповідач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених в ній.
Позивач у судове засідання не з'явилася, свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від позивача не надходили.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 149-159 ЦПК України та виходив з того, що між сторонами у справі дійсно існує спір, а оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважав за необхідне заборонити нотаріусам вчиняти дії щодо видачі будь-яким особам, у тому числі ОСОБА_2 , свідоцтва про право на спадщину, а саме, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 3210945900:01:012:0340 до розгляду справи по суті.
Колегія погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як убачається з матеріалів справи позивач просила у позові встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.12.2018 року; визнати майно, що внесене на поліпшення будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 355 808 грн. 33 коп. спільною сумісною власністю подружжя; визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку розміром 84 кв.м та на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:012:0340.
Тобто, спірним є майно, на частину якого претендує позивач, звернувшись до суду з указаним позовом.
Відповідач є дочкою померлого ОСОБА_4 та єдиною його спадкоємицею першої черги за законом.
У порядку виконання вимог ст.1269 ЦК України нею подано державному нотаріусу Ірпінського нотаріального округу Плоскань А.О. оригінали документів, що підтверджують її статус спадкоємця та об'єм спадкового майна.
Задовольняючи частково заяву, суд вірного висновку дійшов про заборону нотаріусам вчиняти дії щодо видачі будь-яким особам, у тому числі ОСОБА_2 , свідоцтва про право на спадщину, а саме, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 3210945900:01:012:0340 - до розгляду справи по суті,оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі отримання відповідачкою Свідоцтва про право власності на усе спадкове майно і забезпечення позову у визначений судом спосіб є доцільним і будь-чиїх прав на цій стадії розгляду справи не порушує.
Окрім того, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, та його значення полягає в захисті законних інтересів позивача у випадку недобросовісності дій відповідача, або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Отже, доводиапеляційної скарги колегія суддів визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення щодо забезпечення позову, не спростовують правильних висновків суду щодо недоведеності співмірності забезпечення заявленим позовним вимогам та відсутності підстав стверджувати, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а тому не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду.
Згідно вимог статті 375 ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від14 червня 2019 року -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2019 року.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.Ф. Мазурик
Л.Д. Махлай